Розділ 30

Розділ 30 Віце–Директор Бай Ан

*Пенг!*

Удари Тіє Та та Ченг Мінґ Сяна зіткнулися один з одним, створюючи повітряний вибух, що супроводжувався запеклою ударною хвилею та обидва кулаки, відлетіли у зворотному напрямку.

Відчувши силу Тіє Та, обличчя Ченг Мінґ Сяна трохи смикнулося, дивуючи. Хоча сила Тіє Та не дорівнювала святому, енергія яку містив його удар, була така велика, чого навіть святий не зміг би показати. Якби не факт переваги в силі на боці Ченг Мінґ Сяна, то навіть він міг би зазнати тяжких поранень від зіткнення. Хоча після удару він залишався відносно неушкодженим, плече Ченг Мінґ Сяна почало скиглити від болю.

Розминаючи своє праве плече, Ченг Мінґ Сян по–новому дивився на Тіє Та. 

– Учень директора і справді дивовижний. Потужність, що міститься у твоєму кулаку, справді жахає і повністю перевершує мою. Якби ви вже були святими, то ваш удар завдав би мені тяжких ушкоджень.

Благословенна богами сила Тіє мала немислиму силу, з якою ніхто не міг зрівнятися. Його сила була настільки велика, що навіть Цзян Чен здивувався. Навіть проти такого сильного суперника Тіє Та навіть не ворухнувся.

Зі щасливим реготом Тіє Та сказав: – Спробуйте ще раз, і я так само відповім на вашу люб'язність. – Він змахнув кулаками та охоче прийняв колишню стійку.

Дивлячись на Тіє Та, брови Ченг Мінг Сяна зійшлися разом і подивившись на Ло Цзяня він виніс: – Я зупиню Тіє Та, а ви підете і провчите Чангуань Сян Тяня! – Негайно він схльоснувся з Тіє Та і вони обоє продовжили бій.

Завдяки особливому статусу Тіє Та, Ченг Мінґ Сян не наважувався використати свою святу зброю, натомість він користувався лише своїми кулаками для битви проти нього. Але після кількох зіткнень у ближньому бою, Ченг Мінґ Сян лише бурчав собі під ніс, наскільки ж абсурдною була сила супротивника. Але це ще не все, тіло Тіє Та складалося немов зі сталі та в поєднанні з його надмірною міццю доповненою його святими силами, для Ченг Мінґ Сяна не залишалося жодного способу здолати Тіє Та без використання його святої зброї, навіть не дивлячись на їх різницю в рівні Ці. Він викладався на повну, але міг тільки відтіснити супротивника у зворотний бік. Крім того, він все ще побоювався стикатися чоло в чоло з Тіє Та.

Всі студенти з величезним задоволенням спостерігали за боєм між Ченг Мінґ Сяном та неймовірно сильним Тіє Та. Хоча більшість із присутніх раніше ніколи не зустрічали Тіє Та, хоча всі були знайомі з його ім'ям. Зрештою, він посів друге місце на змаганні новачків цього року і завдяки цьому його ім'я розійшлося по всій академії. Але все ще багато хто не міг повірити в те, що хтось навіть не досяг рівня святого, міг віч–на–віч боротися з талановитим генієм академії Ченг Мінг Сяном.

Хоча новина про те, що Король новачків Чангуань Сян Тянь зміг перемогти святого Ка Ді Юна, вже вразила академію. Навіть зараз, вони були абсолютно не здатні прийняти факт того, що Тіє Та, який не досяг святого, може боротися з одним із найсильніших святої академії Ченг Мінґ Сяном, заганяючи того в безвихідь.

Поки Ченг Мінг Сян завзято бився проти Тіє Та, Ло Цзянь теж не без діяв. Кинувшись до Цзянь Ченя, Ло Цзянь не став використовувати свою святу зброю будучи святим середнього рангу, для нього це було б простим марнотратством використовувати свою святу зброю проти того, хто навіть не був святим.

Ло Цзянь швидко побіг до Цзянь Ченя, перш ніж той зміг замахнутися правою ногою, щоб штовхнути його. Удар по шлунку Цзянь Чена летів на такій високій швидкості, що він міг відчути холодний вітер. Удар був неймовірно швидким і дуже потужним, у ньому була тверда рішучість. Проти Цзянь Чена Ло Цзянь навіть і не думав стримувати свою міць.

Попри свій швидкий удар, Ло Цзянь не недооцінив реакцію і швидкість ухилення Цзянь Чена. Щойно удар досяг Цзянь Чена, той ухилився вбік і нога Ло Цзяня лише злегка зачепила його одяг. Попри те, що здавалося ніби Цзян Чен дивом ухилився від удару, на його обличчі не було й сліду паніки, натомість воно набуло звичайного розслабленого погляду.

Побачивши, що його атака не досягла мети, в очах Ло Цзяня читався шок. Однак наступної миті, блакитна свята сила з'явилася з його тіла. Утворивши таємничі пориви вітру, що оточують його тіло.

Раптом відчувши люту бурю від удару Ло Цзяня, Цзян Чен здивувався. Наслідуючи книги, які він читав раніше, це була атака із застосуванням елемента вітру.

Святий, що володів елементом, перевершував за силою звичайного святого. Але не тільки це було особливістю, так само швидкість власників вітрового елемента зростала в багато разів. А на високих рівнях, мало хто зміг би конкурувати у швидкості зі святими атрибутами вітру.

Блакитна свята сила стала текти з Ло Цзяня, доки його права рука повністю вкрилася нею. З іншим різким ривком він атакував Цзянь Чена, і цей удар був набагато швидший за попередній і залишив позаду себе залишковий слід, неозброєним оком цей кулак було взагалі неможливо побачити.

Обличчя Цзянь Чена похмуріло, відкинувши голову в бік він ще раз ухилився від удару Ло Цзяня. І відразу ж почав контратакувати, направивши праву ногу на Ло Цзяня зі швидкістю нещодавньої атаки.

Очі Ло Цзяня небезпечно спалахнули, коли той усвідомив, що швидкість Цзянь Чена не поступалася його власним. Через високу швидкість удару, у Ло Цзяня не залишилося часу на маневр. Не володіючи іншим виходом, Ло Цзянь концентруючи свята силу елемента вітру в лівій руці, скрушно направив її вниз на ногу Цзянь Чена, що наближається.

Кулак зі святою силою елемента з лютою потужністю зіткнувся з ногою Цзянь Чена, в результаті Цзян Чен, що поступався в рівні сили, був відкинутий назад.

Тіло Цзянь Чена на великій швидкості летіло назад, але обидві ноги його волочилися по землі, зменшуючи інерцію удару. Залишивши на землі два вражаючих сліди, за оцінкою Цзянь Чена, його було відкинуто принаймні на десять метрів.

Ло Цзянь хруснув кісточками пальців і витріщився на пусту фізіономію противника. У цій короткій сутичці Ло Цзянь усвідомив, що він не повинен дивитися на Цзянь Чена як на звичайну людину. Хоча він не досягнув святого рівня, бойові можливості в чомусь навіть перевершували звичайних святих.

Ло Цзянь трохи забарився, перш ніж він нарешті ухвалив рішення. У ситуації, що склалася, він хотів, якнайшвидше здолати Цзянь Чена і йому доведеться використати свою святу зброю. Хоч  буде важко уникнути загальних глузувань, він ясно знав, що без допомоги святої зброї, він не так

скоро зможе здобути перемогу над противником. І якби такий затяжний бій з першокурсником, який не є святим, це був би ще більший удар по його репутації.

Коли він міркував про те, як святий середнього шару, не зміг здолати людину, що ще не досягла святого рівня, і їй доведеться використати свою святу зброю для перемоги, то Ло Цзянь не міг нічого з собою вдіяти, і відчував глибоку досаду від того, що відбувається. Це змушувало його ненависть до Цзянь Ченя в'їдатися ще глибше. Не має значення, хто переможе в сьогоднішній битві, він все одно втратить частину своєї репутації. З іншого боку, репутація Цзянь Чена швидше за все підніметься після того, що сталося, і слава про нього ще раз пошириться по всій Академії Каргат.

Очі Ло Цзяня залилися холодним світлом, один погляд у них міг змусити відчувати тремтіння. Від його долоні почала надходити потужна блакитна свята сила, що поступово збирається воєдино і формуючи його святу зброю, блакитний дворучний меч. Він був близько п'яти футів завдовжки та три дюйми завширшки, весь меч складався з товстого шару блакитного світла. Це гостре лезо випромінювало яскраве проміння сонячного світла, що відбивалося, і простий погляд на нього змушував глядачів тремтіти від страху.

Цзян Чен відчував могутню святу силу, що походить від блакитного меча та його обличчя, поступово ставало все серйознішим. Використавши святу зброю, сили Ло Цзяня примножилися, ставши набагато вищими ніж раніше. Якщо Ло Цзянь не використав би свою святу зброю, то Цзян Чен хоч і з деякими труднощами все ще зміг би впоратися з цим боєм. Однак, як тільки свята зброя була звільнена, Цзян Чен міг лише обережно прийняти виклик. Ґрунтуючись на тому, що досвід, він отримав від проведених у минулому житті незліченних смертельних битв, можливо він і зможе дати відсіч атакам опонента. Проте виграти для нього буде вкрай складно.

З його святою зброєю в руках сам Ло Цзянь повністю зміцнів. Його очі напружено дивилися на Цзянь Чена, коли він сказав: «Чангуань Сян Тянь, сьогодні я безперечно подбаю про тебе» Ло Цзянь підняв блакитний меч високо в повітря, і блакитне свічення раптом різко стало ще яскравішим, а його сильна свята сила змогла навіть злякати кількох студентів, які спостерігали за битвою з бібліотеки.

– Ах! – Ло Цзянь заревів, коли він зверху швидко полоснув повітря блакитним мечем, залишаючи хитромудрий блакитний слід позаду його руху. Єдине, що можна було помітити, це блакитний меч Ці, що летів прямісінько на Цзянь Чена.

Відчувши всю міць Ці меча, Цзянь Чень миттєво сконцентрувався. Це явно не те, чому в нинішньому стані міг би протистояти. Блакитний меч Ці був так неймовірно швидкий, що Цзянь Чен не мав часу щоб повністю простежити за його рухом. Він зібрав усю свою силу в ногах, щоб бути цілком готовим ухилитися від цього. Раптом з натовпу блискавично вилетіла біла постать, навіть швидше, ніж меч Ці, що летить, і щитом встала перед Цзянь Ченем.

Коли блакитний меч Ці досяг її, він несподівано без сліду зник. Не було видно навіть найменшої іскри.

Біла постать, що з'явилася, була чоловіком близько сорока років. Чоловік був одягнений у біле Чанг Пао і його вчене обличчя було надзвичайно похмурим. Пара його неординарних очей була повністю сповнена гнівом.

Коли Ло Цзянь помітив чоловіка середнього віку, одягненого в біле, вираз його обличчя кардинально змінився і почав бліднути. Він розвіяв блакитний меч у своїй руці та негайно шанобливо вклонився, вітаючи чоловіка, що з'явився.  «Віце - Директор академії!» Тільки ці два слова виявили сліди страху, приховані в голосі Ло Цзяня.

Почувши подібне звернення до цього чоловіка, Цзян Чен остовпів. Його погляд ненадовго зупинився на спині цього чоловіка і внутрішньо він визнав особу цієї людини. За її рельєфом, він був тим, хто обіймав наступну посаду після директора академії. Єдиний віце–директор Академії Каргат, Бай Ан.