Розділ 31

Розділ 31. Прорив – Пік Десятого Шару

Жахливий погляд Бай Ена затримався на Ло Цзяні на деякий час, а потім голосно пирхнув. Його погляд метнувся до Тіє Та та Мін Сян Ченга, які все ще билися. Він тихим голосом промовив:

– Ви ще не припинили?

Його слова пролунали як грім серед ясного неба, оглушивши цих двох гучним відлунням.

Ті Та та Мін Сян Чен миттєво завмерли, як побачили заступника директора. Ті Та раптово посміхнувся, але не виказав особливої ​​радості. Обличчя ж Мін Сян Чена вразив страх.

Ті Та підійшов до Цзянь Чена і повільно оглянув його. Потім він прошепотів:

– Чангуань Сян Тянь, ти не поранений?

Цзянь Чен лиш мотнув головою і нагородив його поглядом, даючи зрозуміти, що зараз краще мовчати.

Ті Та лише реготнув у відповідь. Хоч він і мав тіло та серце тигра, але розумів зміст, який Цзянь Чен вклав у свої дії. Нічого більше не сказавши, він став позаду Цзянь Чена, зберігаючи мовчання. Однак Тіє Та уважно дивився на Мін Сян Чена і підморгнув йому, ніби провокуючи. Він явно не встиг повністю насолодитися цим боєм.

Заступник директора Бай Ен опустив свій важкий погляд на Ло Цзяня та Мін Сян Чена:

– Ло Цзянь, ти вже порушив правила академії. Ти знаєш, що завинив.

Ло Цзянь роздратовано підвів голову.

– Заступник директора, учні академії постійно навчають один одного. Я та Чангуань Сян Тянь лише тренувалися. Щодо порушення правил, скажіть мені, яке саме правило я порушив?

– Хмпф, ти досі смієш влаштовувати тут каламбур! Ло Цзянь, назви мені правило академії Каргат. – прогарчав Бай Ен. Ло Цзянь задумливо схилив голову.

– Правило 66 – це заборона на бійки у бібліотеці та її руйнування.

Бай Ен продовжив свердлити його поглядом:

– Якби я не зупинив твій Меч Ці, то він би зламав двері на вході до бібліотеки. Тепер тобі зрозуміла твоя помилка?

Після цих слів обличчя Ло Цзяня раптово побіліло. Заступник мав рацію. Якби Цзянь Чен ухилився від його Меча Ці, то він би пролетів далі та знищив двері бібліотеки. Крім того, він міг поранити тих, хто спостерігав за їхнім боєм.

Чи міг Цзянь Чен ухилитися від його удару, Ло Цзянь не наважився вимовити це. Якби він озвучив свої думки, то ще більше покарання було б слідом. В академії існували суворі правила, що дозволяють студентам давати один одному повчання, але якщо хтось із них навмисне ранить іншого, то буде жорстоко покараний. Крім того, він використав свій Меч Ці, щоб поранити людину, яка ще навіть не стала Святим. Ситуація була ще гірша. Хоч він і припускав такий результат, але розраховував піти безкарним. Але через заступника директора ситуація вийшла з–під контролю. Зараз він міг лише сподіватися, що їх покарають не надто сильно.

– Ло Цзянь усвідомив свою провину.

Він не наважився поводитися зарозуміло по відношенню до заступника директора.

Бай Ен знову пирхнув і сказав:

– Ло Цзянь, ти порушив правило академії, і я засуджую тебе до місяця перебування в Залі Роздумів. Чи є заперечення?

Студенти, які порушили правила академії, вирушали до Зали Роздумів. Хоч це місце і називалося «залом», але насправді воно являло собою маленький кам'яний будиночок, розрахований на одну людину. Як тільки двері зачинялися, людина всередині занурювалась у непроглядну темряву. Світло не могло пробитися всередину цього будинку. Крім того, звуки теж не могли досягти вух людини, яка знаходиться всередині, навіть якщо зовні була злива з градом.

– Ло Цзянь усім серцем розуміє це і не має заперечень.

Він схилив голову. Його тон був шанобливий, і ніхто б не подумав, що за цим каяттям він притаїв глибоку образу на Цзянь Чена.

Заступник директора кивнув, і вираз його обличчя повеселішав.

– Ти можеш йти до Зали Роздумів та подумати над своєю провиною.

Після цього очі Бай Ена глянули на стривоженого Мін Сян Чена.

– Мін Сян Чен, навіть з огляду на твій статус, ти дозволив собі задирати першокурсника. Наша академія знеславилася через тебе.

Мін Сян Чен промовив беземоційним голосом:

– Ви абсолютно праві. Мін Сян зрозумів свою помилку і більше ніколи не повторить її.

– Мін Сян Чен, я сподіваюся, що ти розумієш – це академія Каргат, а не твоя секта Хуа Юн. Якщо ти хочеш і надалі проживати тут, то маєш підкорятися правилам.  Інакше ти будеш покараний, навіть не дивлячись на твій статус молодого лорда секти Хуа Юн. Я сподіваюся, що ця подія більше не повториться. Ти можеш йти.

Коли справа дійшла до Мін Сян Чена, заступник директора не наважився покарати його, побоюючись наслідків.

Мін Сян Чен не вимовив більше жодного слова і пішов геть разом зі своїми послідовниками.

Зрозумівши, що найгірше позаду, Ло Юн, Чень Фен і Карл не стали затримуватися і пішли, похиливши голови.

Коли натовп розсмоктався, заступник директора глянув на Цзянь Чена і посміхнувся.

– Ти, мабуть, Чангуань Сян Тянь.

Цзянь Чен кивнув і промовив тоном, який не був ні владним, ні підлесливим:

– Так це я.

Заступник директора уважно оглянув Чангуань Сян Тяня, і його серйозний вираз обличчя зник, змінившись посмішкою.

– Не досягти рівня святого, але все одно змусити Ло Цзяня покликати його святу зброю… Чангуань Сян Тянь, ти дуже гарний.

– Зам. директора, ви перебільшуєте. Мені просто пощастило. – Цзянь Чен прямо відповів йому.

Бай Ен кивнув, дивлячись на нього.

– Чангуань Сян Тянь, тобі потрібно якнайшвидше стати святим.

– Дуже дякую за турботу. Я продовжу ретельно розвиватися.

Цзянь Чен усміхнувся.

Потім погляд Бай Ена повернувся до Ті Та.

– Ті Та, хоч тепер ти й учень директора, але мусиш запам'ятати, що лише саморозвиток допоможе тобі завоювати справжню повагу інших. Тільки так ти зможеш просуватись на континенті Тянь Юань. Розумієш?

Тіє Та кивнув і відповів тихим голосом:

– Ті Та розуміє.

– Так.

Заступник директора кивнув і продовжив:

– Хоч ти талановитий, а твоє майбутнє безмежне, ти не мусиш ставати надто самовпевненим. Ти повинен ставитись до всього спокійно та зібрано. Ти не можеш нічому навчитися у цих аристократів, бо тепер ти учень директора. Твої майбутні тренування стануть набагато важчими, і тобі доведеться більше часу приділяти медитації. Ти не можеш дозволити працям директора зникнути даремно.

У відповідь Тіє Та поплескав себе по грудях і пообіцяв:

– Зам директора, не хвилюйтеся. Я вперто розвиватиму себе і не підведу майстра.

Бай Ен усміхнувся і кивнув і повернувся. Коли він пішов, Цзянь Чен і Ті Та поговорили ще трохи та попрощалися. Цзянь Чен повернувся до бібліотеки, щоб продовжити читання.

Коли він зайшов усередину, всі учні, які спостерігали за тим, що відбувається, безвісти зникли. Після цього дві новини миттєво рознеслися всією академією Каргат.

– Першокурсник, який посів друге місце на змаганні бойових мистецтв, Тіє Та, став учнем директора. До того ж він бився з генієм медитації, Мін Сян Ченом.

– Король новачків, Чангуань Сян Тянь, голими руками змусив Ло Цзяня, святого середнього рівня, використати свою святу зброю. І нарешті, Ло Цзянь потривожив заступник директора Бай Ена і був поміщений у Зал Роздумів на місяць як покарання.

Ці новини розлетілися всіма куточками академії всього за дві години, шокувавши учнів та вчителів. Тіє Та став найвідомішою особою в академії. Через це аристократи тепер не сміли дивитися на нього зверхньо. З цього дня Ті Та стали намагатися заманити в різні сім'ї.

І хоч ім'я – Цзянь Чен, теж було відоме, але не йшло ні в яке порівняння з впливом Тіє Та. Але його це не хвилювало.

І багато учениць все ще дивилися на нього з пристрастю в очах. Його зовнішній вигляд був дуже привабливим, не поступаючись нікому в академії. Разом з його унікальними здібностями та пишнотою, він став популярним серед дівчат. У серцях багатьох дівчат він перетворився на принца на білому коні.

З дня битви поруч із бібліотекою дні Цзянь Чена були неспокійними. Щоразу, коли він входив на територію школи, його оточували численні учні, намагаючись побитися з ним. Навіть у бібліотеці він не міг спокійно почитати через кількох людей. Цзянь Чен навіть намагався провчити деяких дітей із багатих сімей. Але все було даремно, напевно, тому що він був надто великодушний. Нарешті його змусили носити книги до себе в кімнату, на що він отримав дозвіл у заступника директора. Окрім читання, він витрачав увесь свій вільний час на медитацію.

Час пролетів миттєво, і минули вже три місяці. За вікном був ранок, а сонце тільки встало. Сидячи на ліжку, схрестивши ноги, Цзянь Чен повільно розплющив очі, і в цей момент світло промайнуло в них.

Цзянь Чен нахилив голову і поволі розвів долоні. Вони були порожні, тому що ядро ​​монстра 3–го класу повністю зникло.

Відчуваючи потужну святу силу, що пливла крізь його тіло, наче велика річка, Цзянь Чен усміхнувся. Він прорвався до 10–го шару святої сили.

Після трьох місяців медитації він вже досяг 10 шару. Він був за один крок від рівня святого. Ядро монстра 3 класу було повністю використане. Хоч воно й містило в собі величезну силу, але Цзянь Чену потрібно було набагато більше, ніж звичайній людині. Зрештою, здібності, які він набув у ході розвитку, були жахливими. Тому ядро ​​монстра 3 класу допомогло йому лише досягти вершини 10 шару замість того, щоб підняти на середній рівень Святого.