Розділ 48

Розділ 48. Му Тянь

Серед приблизно сотні людей більшість складали учні, які не досягли рівня святого і проходили випробування в другому регіоні. Коли люди зійшли на платформу, лише тридцять людей залишилося стояти внизу. Це спантеличило тих, хто не знав про ситуацію у третьому регіоні.

Хоч у третьому регіоні мешкали монстри 2 класу, вони мали слабку атаку. Для святого, який покликав свою зброю, не мало викликати особливих труднощів вбивство такого монстра, особливо якщо робити це групами. Це мало бути набагато простіше, ніж для людини нижче за рівень святого перемогти монстра 1 класу. Зрештою, свята зброя набагато перевершувала звичайну.

Логічно було припустити, що учням у третьому регіоні мало бути легше завершити випробування, але ніхто не міг подумати, що все так обернеться. Десь приблизно 30 осіб, які завершили випробування, це було набагато менше ніж тих, хто завершив його в другому регіоні.

Коли перший учень підійшов до вчителя, він дістав з пояса всього три ядра і поклав на стіл.

Ліниво поглядаючи на них, вчитель, відповідальний за підрахунок, якому було приблизно 50 років, кивнув і сказав:

– Не погано. Ти успішно пройшов випробування. Як твоє ім'я?

– Вчителю, мене звуть Чен Юн Фен. — збуджено промовив хлопець. Він слова «Непогано» означали, що вчитель похвалив його. Це було для нього найбільшою честю.

Вчитель узяв у руки ручку і записав інформацію на аркуші, а потім сказав:

– Поверни цей пояс академії, забери свої ядра монстрів і візьми цей знак як символ твоєї слави. Подбай про нього добре.

Вчитель дістав знак з–під столу та вручив його учневі.

Той радісно погодився. Він акуратно взяв знак і бадьоро зійшов із платформи.

– Наступний.

…

Після нього решта студентів підходила до вчителя, показувала свої ядра і йшла. Той це все записував. Процес виявився швидким, і миттєво десятки людей вже пройшли огляд. Найменша кількість ядер було 2, а найбільше 8, що трохи здивувало вчителя.

У цей момент гарний учень з незвичайною аурою підійшов до столу. У хлопця був невеликий шрам на лобі, який, швидше за все, був отриманий у лісі, судячи з засохлої крові.

Молодий чоловік спокійно підійшов до вчителя і мовчки почав витягувати ядра монстрів зі свого пояса. Незабаром на столі вже лежали 6 ядер, але він не збирався зупинятися. Хлопець продовжив ліниво діставати видобуток зі свого просторового пояса. Його рухи були неквапливими, а вираз обличчя байдужий, створюючи враження дуже стійкої людини.

Коли він дістав шість ядер монстрів, учитель нарешті пожвавішав. Посмішка з'явилася на його обличчі, і він кивнув, з повагою дивлячись на хлопця.

Незабаром хлопець витягнув уже 10 ядер, і обличчя вчителя знову змінилося. Тепер він дивився на нього здивовано. Він вважав, що 10 ядер – це вже непросте завдання для учня нижче за рівень святого. Проте хлопець не збирався зупинятися.

Всі учні позаду нього вже перебували в шоці, розмірковуючи, як багато вони витратили сил всього на 2–3 ядра. Для них це було досягнення, і багато хто пишався цим, проте хлопець перед ними дістав набагато більше. Вони просто не могли не дивуватися. Б'ючись з парою монстрів, всі вони знали, що звичайною зброєю пробити їх шкіру дуже важко.

Але молодий учень зовсім не переймався поглядами з боку, а його рухи не зупинялися. Незабаром він дістав уже 15 ядер, які тепер лежали на столі, але не зупинявся, залишаючись таким же неквапливим.

Усі вчителі на платформі дивилися на нього з недовірою. Звичайно, вбити стільки звірів групою за 3 дні було легко, але поодинці такого не можна було зробити. Єдиний варіант – це якщо всі монстри були вже серйозно поранені.

Сидячи на вершині платформи, заступник директора Чан Бай Ен посміхнувся.

– Його звуть Му Тянь, якщо я не помиляюся. Він вступив до академії минулого року. За один рік він піднявся з 8 шару до піка 10. Така швидкість дуже хороша. Казали, що він навіть атакував святого. І хоч він програв йому, але треба визнати, що клан Му справді послав хорошого учня цього разу.

Заступник директора Чан Бай Ен зробив невелику паузу і перевів погляд на Цзянь Чена і Тіє Та, пробурмотівши:

– Я вже передчуваю видобуток Чангуань Сян Тяня та Тіє Та. Відомо, що на третій день вони увійшли до третього регіону для полювання на монстрів 2 класу. Їхні сили однозначно ще не досягли рівня святого. Покладатися на просту зброю при полюванні на магічних звірів 2 класу – це справді незбагненно. Якби я особисто не побачив, як вони вбили неушкодженого звіра 2 класу, то нізащо не повірив би в подібну ситуацію. Мабуть, директор справді вибрав собі доброго учня, але й клан Чангуань міста Знань, який мовчав так довго, скоро поверне колишню славу завдяки Чангуань Сян Тяню.

Лише коли хлопець витяг 23 ядра монстрів, він зупинився. Спокійно подивившись на вчителя, що записує результати, він сказав:

– Вчителю, це все ядра монстрів, які я здобув.

Старець глянув на ядра і глибоко вдихнув. Він сяючими очима глянув на хлопця і сказав:

– Як твоє ім'я?

– Му Тянь. — відповів він байдужим тоном.

Погляд вчителя став серйознішим.

– Му Тянь, ти самостійно видобув усі ці ядра чи працював у групі?

Вираз обличчя Му Тяня не змінився, ніби він чекав на подібне запитання.

– Вчителю, ці ядра здобуті моєю важкою роботою наодинці.

Старець уважно глянув на нього, і вираз його обличчя показав глибоку повагу. Він усміхнувся і кивнув головою.

– Добре! Добре! Дуже добре! Му Тянь, правда? Твої результати чудові. Я сподіваюся, що ти продовжиш старанно працювати у майбутньому.

Старець не спитав, як саме Му Тянь заробив ці ядра, це було неважливо. Важливим був лише факт, що він заробив їх наодинці. На континенті Тянь Юань сила була найважливіша. Поки людина здатна перемогати, неважливо наскільки безчесним способом вона зробила це, ніхто не скаже і слова щодо цього.

Почувши слова старця, Му Тянь посміхнувся.

У цей момент вчитель узяв синій пояс, знак і передав їх до рук хлопця.

– Ось твій просторий пояс, який ти віддав нам перед випробуванням, а ось твій знак. Подбай про них.

Му Тянь спокійно прийняв їх і засунув 23 ядра монстрів собі у пояс. Потім він зійшов із платформи. Від початку і до кінця на ньому не було вираження гордості чи зарозумілості, лише байдужість.

Цзянь Чен простежив поглядом за ним, вирішивши для себе, що має запам'ятати його ім'я. Наслідуючи свою інтуїцію, він відчував, що Му Тянь досить складна людина і досі не використовувала весь свій потенціал. У майбутньому він явно досягне більшого. Було не зрозуміло тільки одне – який із двох шляхів він вибере.

Через Му Тяня, решта студентів не викликала жодних реакцій в оточення, коли діставали свої ядра монстрів. Більшість їх мало лише 2 ядра, а попереднє максимальне число залишилося 8.

Огляд пройшов швидко і прийшла черга Цзянь Чена. У цей момент погляд заступника директора та інших вчителів спалахнув з цікавістю. Вони заворожено стежили за ним. Заступник директора Чан Бай Ен, який раніше напів розвалився на своєму місці, випростав спину. Хоч він і чекав від Цзянь Чена багато, але не знав, скільки саме звірів той убив.

Цзянь Чен повільно підійшов до старця і глянув на 2–метровий стіл. На його обличчі виник стурбований вираз. Трохи завагавшись, він сказав:

– Вчителю, ви можете змінити стіл на ширший, будь ласка?

– Е?

Почувши його слова, вчитель збентежено запитав:

– Що ти сказав?

Побачивши, що стіл був дуже маленьким і на ньому вже було розкладено деякі речі, Цзянь Чен міг лише висловити безпорадність. Цей стіл дійсно був дуже малий для всіх його ядер монстрів, які буквально заполонили його пояс.

– Так, учитель. Я можу попросити змінити стіл на ширший? Цей дуже малий. – повторив він.