Розділ 76

Розділ 76. Використання Тайцзі Проти Ворога

Цзянь Чен відбіг на 20 метрів та зупинився. Тепер його обличчя було смертельно блідим.

Занадто велика різниця була між їхніми силами. Цзянь Чен міг змагатися з ним лише в спритності, але тепер зазнав великої втрати після зіткнення їхньої зброї. Свята Сила чоловіка була набагато потужніша за силу Цзянь Чена, і цей удар послав по мечу велику ударну хвилю, через що постраждали його внутрішні органи.

Чоловік випростався і подивився на Цзянь Чена. Це був уже втретє, коли він практично отримав шкоду, тому він перестав недооцінювати свого супротивника. Хоча Цзянь Чен був слабший за нього, але він покладався на швидкість, яка перевершувала його власну. Це було головною небезпекою для нього, тому він зрозумів, що Цзянь Чен був сильнішим за звичайну людину його рівня.

Проте чоловік розглянув Цзянь Чена та помітив його стан. Раптом він засміявся, зрозумівши ситуацію.

– Дитя, визнаю, твоя швидкість чудова, але твоя сила надто мала.

Не даючи Цзянь Чену шансу перепочити, він миттєво рвонув уперед зі своїм двометровим Гуань Дао, готовим розрубати його надвоє.

Цзянь Чен отримав деяку шкоду після зіткнення свого меча і Гуань Дао чоловіка, а через різницю в їх силах ця шкода була фатальною. Цзянь Чен був здатний використовувати абсолютні кроки лише на піку свого стану. Однак тепер він був поранений і більше не був таким спритним, а відхід від атак почав поглинати його енергію.

Коли чоловік продовжував боротися з Цзянь Ченом, він усвідомив, що загроза, яку він представляв раніше, повільно зникала. Через це він почав всю свою силу використовувати для завдання ударів, розраховуючи завдати фатальної рани. Його швидкість стала ще швидшою, ніж раніше.

Усе це змушувало Цзянь Чена використовувати дедалі більше енергії. Тепер він не тільки не міг з легкістю ухилятися від атак, але й не міг контратакувати. З кожним ударом супротивника ухилятися ставало все складніше.

Удари ставали все швидшими, і за короткий проміжок часу чоловік зумів завдати десятка ударів. Тепер на одязі Цзянь Чена утворилися криваві порізи. Однак усі вони були не глибокими.

Блакитне світло осяяло ніч, і Гуань Дао промайнуло в повітрі до Цзянь Чена.

Хоча Цзянь Чен щосили намагався ухилитися, але його рухи стали повільнішими, і він не зміг повністю уникнути удару. Гуань Дао залишило на його грудях глибокий поріз, і фонтан крові хлюпнув на одяг Цзянь Чена.

Чоловік кровожерно розсміявся і продовжив атаку. Він наблизився до нерухомого Цзянь Чена і штовхнув його ногою, одягненою в блакитне світло, в груди.

*Бах*

Пінок відправив Цзянь Чена у політ зі швидкістю кулі. Поки його тіло було в повітрі, із рота Цзянь Чена полилася кров. Він пролетів метрів 20 над бандитами та впав на землю. Тепер його обличчя втратило всі фарби.

Чоловік наблизився до нього і посміхнувся:

– Я дам тобі останній шанс. Якщо ти розповіси мені секрет своєї швидкості, то я пощаджу твоє життя, інакше ти помреш!

Очі чоловіка спалахнули передчуттям техніки Цзянь Чена, яка могла дозволити йому стати ще швидше. Для людини з атрибутом вітру швидкість була найважливіша. Хоч він і не сподівався, що його швидкість перейде на новий рівень, але він був упевнений, що це покращення підвищить його ранг серед Безкрайніх Бандитів.

Думаючи про це, чоловік збуджено затремтів. Здавалося, що він тремтить від гніву, але насправді це були емоції, що переповнювали його.

Цзянь Чен витер кров і повільно підвівся, холодно глянувши на свого опонента. З легким глузуванням, він сказав:

– Боюся, ти недостатньо сильний для цього.

Незважаючи на свої рани, Цзянь Чен не боявся різниці в їхній силі.

Поки він говорив, Цзянь Чен розслабив своє тіло, ніби не збирався боронитися. Його права рука послабила хватку на мечі. Його нинішній стан був зовсім іншим.

Його слова змусили чоловіка запихкати.

– Дрібне поріддя, зі своєю силою ти не маєш права так говорити. Якщо ти не збираєшся нічого мені розповідати, то готуйся поплатитися за це!

Посеред пропозиції він уже розмахнувся своїм Гуань Дао, цілячись у праве плече Цзянь Чена.

Незважаючи на супротивника, що наближається, Цзянь Чен не збирався ухилятися. Натомість він підняв свій меч. Хоч він рухався з такою ж швидкістю, але його меч тепер був легким, як пір'їнка, і елегантно ширяв у повітрі. Такий стан відрізнявся від попереднього.

Меч Легкого Вітру беззвучно зіштовхнувся із Гуань Дао. У цей момент меч здавався м'яким і приліпився до Гуань Дао як п'явка до рани, змінивши траєкторію польоту. Меч вивернувся навколо себе кілька разів і перевів імпульс від Гуань Дао в інший бік, змусивши його вдаритись у землю.

Вираз обличчя чоловіка змінився, і він приголомшено подивився на Цзянь Чена. Прямо зараз він не міг контролювати рух своєї власної зброї. Якби він бився з противником, який був трохи слабшим за нього, то його здивування не було таким сильним. Однак Цзянь Чен був у рази слабший за нього, так що чоловік не зміг зрозуміти те, що сталося.

– Що то була за техніка? — недовірливо промовив він.

– Тайцзіцюань. – відповів Цзянь Чен.

Коли справа стосувалася Тайцзицюаня, Цзянь Чен був не зовсім досвідченим у цій техніці. Однак він використав її достатню кількість разів, щоб зрозуміти філософію «використання м'якості, щоб підкорити силу». То був принцип відхилення зброї. У нинішньому стані Цзянь Чен був змушений використовувати техніку Тайцзіцюань, щоб відбивати атаки.

Тайцзицюань покладалося на ідею «використання м'якості, щоб підкорити силу», за допомогою якої слабкі могли здолати сильних. Зі здатністю відхиляти атаки в різні боки, ця техніка зараз була вкрай корисна для Цзянь Чена. Єдиною проблемою був той факт, що Цзянь Чен дуже рідко використовував цю техніку. Зрештою він був майстром стилю Одноручного Швидкого Меча.

Чоловік насупився, обмірковуючи це слово в голові. Незабаром він замотав головою і промовив:

– Тайцзіцюань, ніколи не чув про таку техніку.

Він збентежено глянув на Цзянь Чена і засміявся.

– Дитя, хоч ти й слабкий, але я не підозрював, що ти знаєш стільки технік. Мабуть, вбивати тебе буде не слушно. Натомість я захоплю тебе в полон. Для тебе це теж буде великою ласкою.

Чоловік попрямував до Цзянь Чена зі своїм Гуань Дао в руках. Він прийняв рішення, що повинен, незважаючи ні на що, захопити його в полон. Хоч він не дуже хотів вивчити Тайцзіцюань, але жадав дізнатися про техніку, яка дозволяє рухатися швидше.

Цзянь Чен використовував Тайцзіцюань, щоб розбиратися з атаками противника. Завдяки цій абсолютній техніці чоловік відчув, ніби зовсім втратив контроль над власним Гуань Дао.

Незважаючи на свій маленький досвід у використанні Тайцзіцюань, Цзянь Чен анулював усю силу свого супротивника. Однак це вимагало великих зусиль Цзянь Чена. Хоч ця техніка дозволяла відвести будь-який удар, але Цзянь Чен був лише на рівні Святого, тому йому було важко відхиляти жахливу силу свого супротивника і перенаправляти її в інший бік. Хоч це виглядало легко, але насправді провертати таке було тяжко.

Техніка Тайцзіцюань використовувалась суто для захисту, а не нападу. Він міг лише блокувати атаки ворога без можливості контратакувати. Якби суперник не змусив Цзянь Чена захищатися від його атак, то він би нізащо не використав Тайцзицюань.

Після кількох хвилин ближнього бою, чоловік ставав все злішим і злішим. Кожен його удар по слабкому ворогові відхилявся на зовсім інший бік. Цзянь Чен використав цю дивну техніку, і його Свята Зброя противника переставала слухатися. Для чоловіка це було приниженням.

– Виродку, я не вірю, що це все, що я можу зробити тобі!

Чоловік розлютився і продовжив обсипати Цзянь Чена образами.

Незабаром його сила стала ще більшою, змусивши Цзянь Чена докладати ще більше зусиль, щоб захистити себе. Його обличчя вже давно в спітніло, а його Свята Сила потихеньку виснажувалась.