Розділ 78

Розділ 78. Кривава Перемога

Му Юн холодно посміхнувся і промовив:

– А ти дещо, та знаєш. Це справді бойова навичка.

Чоловік різко вдихнув повітря і жадібно подивився на Му Юна. Бойові навички високо цінувалися на континенті Тянь Юань. Крім кланів, які налічують кілька поколінь, і експертів ніхто інший не мав їх. І хоч деякі люди випадково знаходили їх, це був рідкісний успіх на континенті. Якщо людина не мала абсолютної долі та фортуни, тоді шанси отримати бойову навичку зводилися до нуля.

Хоча чоловік перебував на рівні Святого Майстра середнього рівня і займав високу позицію серед Безкрайніх Бандитів, у нього все ще не було бойової навички. Лише погляд на нього змусив чоловіка пустити слинки. На жаль, його сила ще не досягла потрібного рівня, щоб отримати бойову навичку від бандитів.

Чоловік злегка засовував рукою і відчув пекучий біль. Але він не відчував злості, лише збудження. Одним поглядом міг зрозуміти, що бойова навичка Му Юна була високо розвинена. Хоч у чоловіка був атрибут вітру, він все одно хотів здобути бойову навичку вогняного атрибута. Зрештою, бойові навички були неоціненними на континенті, і чим сильнішими вони були розвинені, тим ціннішими вважалися.

– Хаха, сьогодні боги на моїй стороні. Молодняку, ваші техніки стануть моїми!

Чоловік радісно зареготав. Він вважав, що легко отримає техніку швидкості Цзянь Чена та бойову навичку Му Юна.

– Як гордо! Ти надто високої думки про себе. – посміхнувся Му Юн.

Піднявши праву руку, червоний меч знову спалахнув, і вогонь розігнав морок навколо. Завдавши удару у бік чоловіка, невидима аура розлетілася на всі боки. Вона була настільки слабка, що засікти її було неможливо.

Проте потужна «Душа» Цзянь Чена чітко вловила цю ауру. Коли він виявив джерело цієї аури, його очі розширились.

Побачивши потужний прямий удар меча, чоловік посміхнувся.

– Виродку, навіть з бойовою навичкою твоя сила мізерна.

У момент, коли меч увійшов у контакт з одягом чоловіка, його тіло зникло у повітрі, і меч розрубав порожнє місце.

Миттю, коли чоловік випарувався, Му Юн сконцентрувався. Раптом пролунав свист позаду нього. Му Юн в той самий час розділив свій меч на трьох змій і відправив їх за спину. У польоті вони злилися в одного великого вогняного змія.

*Клац*

Звук металу пролунав уночі, і змій обдав вогнем Му Юна та його супротивника. Зіткнення спровокувало поширення вогню у всіх напрямках, займаючи радіус у кілька десятків метрів. Пролетівши повз Цзянь Чена, вогненна енергія пофарбувала його одяг у вугільний чорний колір. Якби не той факт, що одяг Цзянь Чена вже був весь мокрий від його власної крові, то він міг спалахнути.

Му Юн і його противник відсахнулися від вогню, виглядаючи виснаженими після зіткнення. Раніше акуратно покладене волосся Му Юна стало дибки, а його обличчя набуло блідого відтінку. Навіть його вогненний меч втратив колишню яскравість.

Щодо чоловіка, він був оточений Святою Силою зі своїм атрибутом вітру, але його одяг був пропалений у деяких місцях, а рукави начисто згоріли.

Через використання бойової навички, битва між Му Юном і чоловіком набула значно більшого розмаху, ніж коли з ним бився Цзянь Чен. Полум'я привернуло увагу бандитів і найманців, що боролися довкола. Деякі з найманців вигукнули здивовано.

– Це справжнє полум'я! Тільки досягнувши рівня Земного Святого Майстра, можна закликати справжній вогонь із нізвідки! Невже це… Бойова навичка?

– Бойова навичка? Це бойова навичка?!

– Значить у когось тут є бойова навичка!

Бандити та найманці приголомшено кричали, побачивши бойову навичку Му Юна. Ніхто не вірив своїм очам. Пересічні найманці проживали свої життя, так жодного разу і не побачивши бойової навички.

Незабаром очі найманців і бандитів почали наливатись жадібністю. Люди на континенті хотіли бойові навички найбільше. Навіть спрага різних технік медитації була слабшою. Бойова навичка дозволяла збільшити силу в рази, так що багато хто бився заради них на смерть. Бойова навичка символізувала ще одне джерело захисту.

Побачивши жадібність у їхніх очах, Цзянь Чен міг лише спохмурніти. Він чудово знав, що люди легко зазнають заздрості до чужої сили. бойова навичка Му Юна перевершив усі його очікування і тепер було видно всім іншим найманцям. Така цінність могла принести великі біди своєму носію. Му Юн міг навіть втратити життя через неї, бо він все ще вважався слабким.

Зараз Цзянь Чен хвилювався щодо майбутнього добробуту Му Юна. Хоча вони знали один одного дуже короткий час, але Му Юн врятував Цзянь Чена і був змушений використати бойову навичку заради нього.

Палко дивлячись на Му Юна, чоловік засміявся.

– Яка приголомшлива бойова навичка. Ти навіть зміг блокувати мою атаку на повну силу! Однак ти міг зробити це лише завдяки бойовій навичці. Це не твоя власна сила. Цікаво, як довго ти протягнеш?

Він усміхнувся і підняв Гуань Дао високо у повітря. Але як тільки він зібрався опустити його на Му Юна, ще одне потужне джерело енергії прилетіло здалеку.

Відчувши його, чоловік зрадів. Він вирішив, що це були його товариші, які перемогли капітанів найманців і поспішали йому на допомогу.

Здалеку до них рухалися постаті у темряві. За кілька хвилин їх можна було вже роздивитись неозброєним оком. Коли всі, нарешті, побачили їхню зовнішність, найманці видали переможний клич.

– Капітани! Капітани повернулись!

– Капітан Лан Тянь повернувся з перемогою!

– І з ним Капітан Ся Хоу, вони вбили експертів Безкрайніх Бандитів!

Завдяки вогню, що освітлювався все навколо, всі могли побачити рани на п'ятьох людях, які поспішали до них. Їхній одяг був забруднений кров'ю, а деякі з них навіть несли мертві тіла на плечах.

Почувши крики найманців, чоловік та інші бандити впали духом. Він глянув на капітанів, що поверталися недовірливим поглядом.

– Як ... Як вони змогли повернутися живими?

Чоловік судомно проковтнув. Це означало, що його група зіткнулася з неминучою катастрофою, інакше б поверталися його власні товариші, а не найманці.

Слова чоловіка привернули увагу п'ятьох людей. Вони поклали тіла на землю і кровожерно глянули на нього.

Відчувши їхню спрагу вбивства, серце чоловіка тьохнуло. Він без вагань відкрив рота і прокричав:

– Ситуація критична, всім відступати!

Не встигнувши закінчити речення, його Гуань Дао зникло в повітрі, а сам чоловік щосили рвонув геть. Хоч п'ятеро найманців було поранено, але голодний верблюд все одно був більшим за коня. Проти п'ятьох він не мав шансу.

Коли чоловік побіг геть, двоє із п'ятьох людей погналися за ним.

Інші бандити теж почали розбігатися на всі боки.

– Вбити! Нікого не щадити!

З цією командою всі найманці з радістю погналися за бандитами, що відступали. Їхня ненависть до Безкрайніх Бандитів була настільки сильною, що вони б не дозволили їм втекти просто так.

Всі їхні експерти були мертві, а сильний чоловік, що залишився, тікав геть. Тому бандити, що залишилися, прагнули якнайшвидше втекти. Весь їхній бойовий дух уже давно випарувався. А натхненні найманці всі як один відкрили друге дихання, навіть ті, хто був виснажений. Вони погналися за бандитами, не даючи їм піти.

Звуки кровопролиття були чутні вночі, але незабаром знову настала тиша. Троє експертів, що залишилися, вели найманців і вбили більшість бандитів, що тікали. Лише найшвидші встигли втекти.

– Перемога! Ми перемогли!

– Ми перемогли Безкрайніх Бандитів!

– Безкрайні Бандити зазнали поразки!

Як тільки битва закінчилася, найманці, що залишилися, радісно закричали. Безкраї Бандити були нічним кошмаром будь-якого найманця, уособленням богів смерті, яких неможливо було перемогти. Тому перемога над таким суворим супротивником була великим досягненням і предметом гордості.