Розділ 8

Розділ 8. Катастрофа

Дивлячись на Цзянь Чена, що мовчав, Чангуань Мін Юе кілька разів моргнула. 

Вона підійшла до його плеча і сказала:

– Четвертий брат, будь ласка, не засмучуйся так сильно. Якщо хтось у майбутньому дражнитиме тебе, скажи своїй старшій сестрі, і я їх поб'ю. Чангуань Мін Юе сумувала через те, що її брат виявився калікою, і не матиме можливості захистити себе від глузувань над собою.

— Не хвилюйся сестро, залякати мене не так уже й легко, — почувши слова сестри, він не міг не підвести голову, щоб усміхнутися їй і відповісти.

Цзян Чен зрозумів причину того, що сталося, це не тому, що він не міг збирати святу енергію, а тому, що минулої ночі він об'єднав Святу Силу з клітинами свого тіла. Власне, через це в його тілі не залишилося енергії, воно було ніби порожня оболонка. Якби він не зробив цього, то результати тесту були б зовсім іншими.

На жаль, він не міг пояснити всього цього членам клану. Навіть якби він захотів, він не зміг би пояснити, як прийшов до цього методу тренувань. Не кажучи вже про те, що якби він заговорив про Таємний Закон Меча, він побоювався, що історія отримання техніки, як і сама техніка, стануть для нього великою проблемою.

Хоча Цзян Чен розумів, що через це його статус у клані отримав великий удар. Йому це було не важливо, але все ж таки він у таємниці бажав, щоб ситуація подібна до цієї відбулася. Якщо ситуація продовжить розвиватися так і далі, в майбутньому йому буде простіше залишити особняк Чангуань. Якби він усе ще мав статус генія, залишити особняк було б проблематично. Принаймні, доки він мав дозвіл, клан ігноруватиме його поїздки з особняка.

— Сян Ер… Сян Ер… — Покликав його голос з боку ліжка, Мати Цзянь Чена нарешті прийшла до тями.

Коли він почув, що мати кличе його, він отямився від роздумів. Одразу ж озирнувся і глянув на неї: – Мама твій син тут, зараз усе гаразд.

— Четверта сестра, будь ласка, не напружуйся. Сян Тянь народився дуже розумним, хоча шкода, що він не може культивувати святу силу, але, на мій погляд, Сян Тянь не такий простий.

Зрештою, в клані немає жодної дитини розумнішої, ніж він, — Бай Юй Шуан намагалася втішити все ще хвору Бі Юнь Тянь.

Бі Юнь Тянь повільно підвела голову: – Я давно зрозуміла цей факт. Дивлячись на Цзянь Чена, вона ніжно почала гладити його по потилиці.

— Сян Ер не засмучуйся через слова другої тітки. Навіть якщо ти не можеш культивувати святу енергію, ти ще дуже розумна дитина, і ми не знаємо, в якій області ти покажеш себе найкраще.

Цзян Чен задумався, коли його мати говорила, хоча вона й прокинулася, вона не почувала себе краще. Насправді він хотів розповісти людям правду, особливо матері. Хотів пояснити, що він не був калікою, який не може культивувати святі сили, але вибрав витримати це.

— Не хвилюйся Мамо, твій син тебе не розчарує.

Порівняно з материнською любов'ю до нього, він геть плекав її.

Пізніше він проводив цілі дні біля ліжка матері, залишаючи її лише вночі. Періодично Чангуань Ба відвідував свою дружину, але він йшов так само швидко, як і приходив. Коли він приходив, його ставлення до Цзянь Ченя зовсім відрізнялося від того, що було раніше. Він ясно бачив, що погляд батька став набагато холоднішим.

Минув час… Чотири роки минуло після Тесту Святого для Цзянь Чена. Щоразу, коли він мав вільний час, він закривався у своїй кімнаті, щоб продовжити тренування. Зараз часу необхідного на тренування потрібно значно більше, ніж раніше, настільки, що іноді він весь день не залишав кімнати.

За ці чотири роки статус Цзянь Чена, як і очікувалося, сильно впав. Зараз Чангуань Ба ставився до нього холодніше, і ніколи не відвідував його з власної ініціативи. Це сильно відрізнялося від його матері, яка бачила його щодня, її кохання ніколи не вагалося.

Якось рано вранці, сидячи в позі лотоса Цзян Чен, нарешті закінчивши нічне тренування, відкрив очі. Він швидко потягнувся, поступово в його поле зору потрапила кругла куля світла. Він перекинув гарну кулю з його рук у повітря і дивився, як вона падає до землі, де вона і зупинилася, як обидві його руки були зосереджені на ньому.

Цзян Чен ляснув у його дитячі долоні, ніби вони були двома сталевими пластинами, почувши найменший звук, він почав робити віджимання, іноді опускаючи голову так низько, що міг поцілувати землю і навіть залишити на ній відбиток.

З усмішкою дивлячись на свою напружену роботу, він засміявся. Вже через пів року після Тесту Святого він завершив стадію розвитку тіла першого принципу Таємного Закону Меча. Це означало, що він офіційно почав розвивати свою святу силу без асиміляції у власне тіло. Його швидкість була така велика, що вже через кілька років він досяг разючих результатів. Зараз він міг використати святу енергію, укладену в його тілі для зміцнення його рук настільки, що вони прорвуться крізь камінь без особливих зусиль.

Рано-вранці він залишив свою кімнату, щоб самотужки прогулятися особняком Чангуань. Проте його помітила група патрульних, при цьому на їхніх обличчях були різні емоції. У деяких читалося глузування, дехто дивився з презирством, і дуже мало хто дивився на нього з жалем. Той факт, що Цзян Чен був калікою не здатним культивувати святу силу, давно перестав бути таємницею всередині клану настільки, що навіть звичайні стражники, що патрулюють особняк, дивилися на нього по–різному.

Але він заплющував на це очі. Його живіт бурчав від голоду, і тому Цзян Чен з невеликим зітханням вирішив, що настав час вирушати у бік кухні.

Довгий час він супроводжував його матір щоразу, коли вони ходили в обідню залу. Зараз він сам ходив на кухню снідати, і тільки обід з вечерею поділяв з матір'ю та з деякими тітками.

Коли Цзян Чен досяг кухні, він побачив біганину понад сто слуг. На кухні біля грубки був величезний безлад, багато пари валило з пароварок.

— Ой! Хіба це не четвертий майстер? Четвертий майстер прийшов у кухню! Ах, це не відповідне місце для когось, хто розпещений як четвертий майстер. Кухня тільки для нижчих службовців, як ми, то чому ж ви прийшли сюди? — Назовні почувся голос двадцятирічного прислужника. Судячи з його дивної інтонації голосу, можна було сказати, що він глузує з Цзяня Ченя.

Інший голос продовжив після першого: – Якщо мій здогад вірний, то четвертий майстер спустився на кухню за паровими булочками. Але як дивно, що четвертий майстер не їсть із рештою клану в обідньому залі? Він такий несправедливий до себе, що хоче їсти парові булочки з кухні? Ці парові булочки придатні лише для нас, нижчих слуг і стражників, - продовжував знущатися інший тридцятилітній слуга над Цзянь Ченем.

Почувши розмову цих двох слуг, всі інші слуги почали дивитися на видовище. В обох слуг була підтримка згори, наприклад двадцятирічного слугу привела перша дружина Чангуань Ба, Цзинь Лонг, він був слугою старшої тітки Цзянь Чена. Ходили чутки, що вона найняла його тому, що він був родичем сім'ї, а оскільки його тіло слабке, він не міг працювати ніде, крім кухні.

Щодо тридцяти літнього слуги, який говорив другим, його брат був лідером групи стражників в особняку Чангуань.

Слухаючи знущання слуг над ним, Цзян Чен міг тільки звузити очі, і гнів злегка спалахнув у них. Стримуючи себе, він підійшов до величезної пароварки та простяг руку, щоб перед усіма зняти кришку, як раптом з нізвідки з'явилися дві великі руки та пересунули пароварку вбік від нього.

— Я вже давно мав віднести ці парові булочки нашій сторожі, адже, зрештою, наші шановні стражники ще не снідали, - пробурмотів уголос слуга, швидко виходячи з кошиком із кухні.

— Яке кричуще неподобство, четверта пані народила ні на що непридатного каліку.

Після останнього зауваження Цзян Чен завмер. Нарешті гнів у його серці взяв гору! Не кажучи жодного слова, його ноги стали розмитими, втоптуючи землю. Миттю, досягши слуги з кошиком пароварки, він підняв кулак і опустив його йому на спину!

*Бууум!*

Повністю застигнутий зненацька, слуга, що ніс кошик пароварки, хитаючись, впав на землю. Кошик, що він ніс, з гуркотом розбився об підлогу, симпатичні пухкі парові булочки були розкидані навхрест по підлозі.

Кожен на кухні дивився на цю непередбачену подію з шокованим поглядом. Побачивши, де зараз стоїть Цзян Чен, ніхто не міг повірити своїм очам. Ніхто не зміг чітко розглянути, як швидко чи коли він рухався. Для семирічного четвертого майстра з одного удару на коліна збити слугу тридцяти років — це щось немислиме. Хоча кошик скороварки розбився, і їжа була втрачена, слуги все ще були вражені побаченим.

— Ха–ха–ха, брат Цю Ер Лао, ти справді мене дивуєш. Навіть якщо ти є практикуючим, який досяг 3–го шару Святої сили, ти все ще можеш бути збитий один ударом семирічної дитини! Щоб стати таким слабким, ти мав витратити надто багато енергії минулої ночі з тією дівчиною? — Дивлячись на поваленого слугу, перший слуга, який постійно висміював Цзянь Чена, тепер ревів від реготу над другим слугою.

Слуга, якого звали Цю Ер, почав підійматися з землі, його очі горіли від ненависті до Цзянь Ченя і до слів свого друга, слуги, що молодші за нього. Що б семирічна дитина збила його на землю, особливо якщо ця дитина була інвалідом, нездатним до культивування енергії - це була найвища форма приниження та сорому для нього. Адже, хоча він ще не конденсує святу силу у святу зброю, він все ще був практикуючим, який досяг рівня, набагато вищого за інваліда.

Люто похитуючи головою, Цю Ер у той момент забув про те, що Цзян Чен все ще мав статус четвертого майстра. З гарчанням він стрибнув у бік Цзянь Чена і послав удар у район його живота.

Спостерігаючи наближення кулака Цю Ер, погляд Цзянь Чена був сповнений презирства. Для нього цей удар був сповнений помилок та відкритих місць, і він трохи зрушив убік, ухилився від удару. Кинувшись уперед, права нога Цзянь Чена пройшла гарною дугою і твердо штовхнула Цю Ер по носі.

— Ай!

Цю Ер випустив крик, що змушує стигнути кров, як його руки притулилися до його носа. Навіть тоді невеликий потік крові просочувався крізь його руки. Нога Цзянь Чена була милосердною, ніс Цю Ер був розбитий і зламаний. Цю Ер сильно зблід від гострого болю в носі.