Розділ 5

Розділ 5. Весільна церемонія

Ся Цін Юе з'явилася у супроводі двох подружок, які підтримують її під руки. Її голову прикрашала корона Червоного Фенікса. Завіса з бісеру звисала з корони спереду, повністю закриваючи обличчя, тож вираз обличчя не можливо було розглянути. Її блискуче шовковисте чорне волосся м'яко спадало на плечі. Червоний весільний одяг прикрашав хмарний візерунок «чотири щастя», пояс підкреслював чудову струнку талію. З пояса звисали прикраси з нефриту та перлів, завершували вбрання золоті туфельки. Ці деталі, що доповнюють весільне вбрання, робили її ще більш сліпучою.

Ся Цін Юе підійшла до Сяо Че. Кожен її крок був настільки легким і граціозним, ніби вона ступала хмарами. Здавалося, що це не звичайна дівчина, а невагома фея. Її постава була настільки прекрасною, що Сяо Че залюбувався нею.

Ся Цін Юе підійшла до весільного воза та подружки, кланяючись, повернулися назад. Згідно з весільною традицією Імперії Блакитного Вітру наречений проводжає наречену до весільного візка. Сяо Че ступив уперед і простяг руку, щоб допомогти Цин Юе. Він елегантно подав їй руку… Однак, як тільки рука Ся Цін Юе лягла в його долоню, холодна аура пронизала його руку. Сяо Че завмер від болю. Уся його права рука заніміла.

Відчуття пронизливого холоду поступово зникло, Сяо Че повільно опустив руку з байдужим виразом. Він насупився, коли холодна енергія вразила його, але не видав жодного звуку, вираз його обличчя не змінився.

Якби не завіса з бісеру, можна було б побачити подив у прекрасних очах Ся Цин Юе, що змінилося колишнім холодним виразом.

Сяо Че сів на коня і весільна процесія рушила назад. Весільна команда клану Ся пішла за нею.

Через півтори години процесія досягла головних воріт клану Сяо. Довга подорож пройшла гладко та спокійно, чим розчарувала тих, хто сподівався на драматичний розвиток подій.

Сяо Ле стояв біля воріт, щоб вітати гостей. На жаль, кількість людей, які прийшли до Сяо Че, можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Більшість гостей прийшли привітати Сяо Ле та клан Ся. Багато хто з них був тут завдяки популярності Сяо Ле та зв'язкам клану Ся. Перед входом у будинок клану Сяо зібрався величезний натовп роззяв. Народу було так багато, що краплі води не було куди впасти. Всі ці люди прийшли подивитися на весілля першої красуні Міста Пливучих Хмар.

Весільний віз Ся Цін Юе повільно зупинився перед воротами. Служниця Ся Дун Лін підняла край фіранки та м'яко сказала:

– Пані, ми прибули.

Після цього Ся Дун Лін опустила руку. Коли Ся Цин Юе вийшла з воза, шумна атмосфера навколо миттєво заспокоїлася, тож можна було почути важке дихання людей, що зібралися.

Це було вже майже опівдні. М'яке сонячне світло відбивалося від корони фенікса, а одяг так виблискував, що сльози наверталися на очі, якщо надто довго дивитися. Її волосся було зібрано у високу зачіску, яку вінчала Корона Фенікса, що складається з чотирьох ярусів. Верхній ярус був оздоблений витонченими золотими шпильками, а нижній – зображеннями золотого фенікса. З нижнього краю Корони Фенікса звисали перлинні китиці. І хоча обличчя було наполовину приховано, її вишукана краса була бездоганною.

Зітхання захоплення промайнуло над натовпом. Люди були просто не в змозі відірвати погляду. Такою була сила чарівності Ся Цін Юе, хоча люди навіть не бачили її обличчя! Її аура, манера триматися – здавалося, що вона фея, що тільки–но зійшла з картини. Вона була така прекрасна, що всі не могли відірвати від неї очей.

Ся Дун Лін зав'язала край червоного шовкового пояса навколо руки Ся Цин Юе. Звичайно, другий кінець був прив'язаний до руки Сяо Че. Сяо Че з посмішкою підійшов, щоб провести наречену. Вони увійшли до воріт і пройшли до будинку. Коли вони увійшли до будинку клану Сяо через головний вхід, знову стало гамірно. І хоча вираз обличчя Сяо Че не змінився, звичайно ж, він хотів, щоб це весілля якнайшвидше закінчилося.

Вони увійшли до головної зали клану Сяо, в якій проходили важливі зустрічі. Єдиними, хто міг використовувати цей зал для весіль, були голова клану та старійшини. Для весілля зал сильно перетворився. І це було добре помітно. Наскільки можна було бачити, колони були оздоблені жовтими топазами, на стінах намальовані дракони, інкрустовані рідкісними дорогоцінними перлинами. Червона килимова доріжка перетинала весь зал і закінчувалася біля підніжжя невеликих золотих сходів. М'яке золоте світло доповнювало атмосферу, роблячи красиво оформлений зал ще більш привабливим. Звичайно, клан Сяо не готовий був виділити стільки грошей на весілля Сяо Че, і основну суму виділив клан Ся. Ся Хун I був готовий витратити будь–яку суму на весілля своєї дочки.

Сяо Ле та Ся Хун I сиділи на найвищому місці у залі. Їхні обличчя висвітлили посмішки, коли Сяо Че та Ся Цін Юе увійшли. По обидва боки від килимової доріжки в три ряди стояли стільці з рожевого сандалового дерева. Усі вони вже були зайняті людьми. Там сиділи голова клану Сяо, лорд Сяо Юнь Хай і четверо Старійшин. Коли Сяо Че увійшов до зали зі щасливою усмішкою, їхні обличчя залишилися спокійними, але в глибині душі вони зневажливо посміхалися.

Багато поколінь клан Сяо практикує розвиток шляхів Внутрішньої сили. Тому те, що Сяо Че народився із пошкодженими каналами Внутрішньої сили, було ганьбою для клану Сяо. Якби він не був онуком П'ятого Старійшини, його давно б вигнали з клану. І якби він одружився не з відомою дочкою клану Ся, вони б навіть не зволіли глянути на це, не кажучи вже про те, щоб бути присутнім на церемонії.

Що стосується Сяо Че, якщо вони чули його ім'я, то єдине, що їм спадало на думку, слово «сміття». Вони просто не звертали на нього уваги та навіть не пам'ятали, як він виглядає. На Континенті Бездонного Неба, якщо в людини немає здібностей, то вона не заслуговує на повагу. Така сувора реальність і основний принцип, яким слідували майже всі, навіть стосовно членів свого клану.

За словами молодого покоління клану Сяо теж можна було легко зрозуміти їхнє ставлення. Всі вони мали наміри на Ся Цін Юе і їхні очі видавали їх непереборний потяг. Як тільки їхні погляди зміщувалися на Сяо Че, в очах відразу спалахувала неприкрита заздрість. Навіть учні, які не є членами клану, дивилися на нього зверхньо і ніколи навіть подумати не могли, що він і справді одружується з дорогоцінним скарбом Міста Пливучих Хмар. Цей шлюб викликав почуття, схоже на те, коли бачиш мух, що поїдають мертву плоть.

Церемоніймейстер Сяо Де голосно оголосив початок весільної церемонії.

Спершу майстер церемоній назвав імена нареченого та нареченої, потім зачитав за списком імена почесних гостей, які прийняли запрошення. З того самого моменту, як весільний кортеж повернувся, Сяо Че зберігав спокійний вираз, але в його серці вирував шторм. Сяо Че не турбувало те, що говорив майстер церемоній, він розмірковував над проблемою, що його хвилювала насправді.

Що це було за дивне почуття, яке він відчув, коли торкнувся руки Ся Цін Юе? Що за вид Внутрішньої сили? Він ніколи не чув про такий різновид сили в Місті Пливучих Хмар. Досягти 10 рівня Елементарного Ступеня в 16 років, для Ся Цин Юе це було справді дивовижно… Але вона була в найнижчій точці 10 рівня. Як їй вдалося беззвучно випустити таку холодну ауру, що вона скувала його руку? Що це була за дивовижна аура і на якому вона справді рівні?

Або ... це була прихована сила Ся Цин Юе, яка досягла вершини 10 рівня Елементарного Ступеня Внутрішньої сили.

В цей час майстер церемоній замовк. Після короткої паузи він продовжив підвищивши голос:

– Перший уклін, небес та землі!

Сяо Че швидко повернувся, краєм ока глянувши на Ся Цін Юе, вони вклонилися у напрямку дверного отвору небес та землі.

– Другий уклін старійшинам!

Пара розгорнулася на 180 градусів і вклонилася Ся Хун I та Сяо Ле. Сяо Ле кивнув і з любов'ю посміхнувся Сяо Че та своїй новій невістці. Ся Хун I теж усміхався, насолоджуючись тим, що відбувається.

– Обмін поклонами між чоловіком та дружиною!

Сяо Че повернувся до Ся Цін Юе, одночасно з ним, Ся Цін Юе повернулася до нього обличчям. Те, що вона зробила це без жодних вагань чи затримки, змусило всіх молодих людей клану Сяо заскрипіти зубами. У своїх думках вони запевняли себе, що Ся Цін Юе не хоче виходити заміж за цього скаліченого виродка і робить це з примусу клану Ся. На їхнє розчарування вони так і не побачили жодних спроб опору з боку Ся Цін Юе. Не було ні найменшого натяку з її боку на спробу уникнути цього шлюбу, як вони очікували.

Чоловік та дружина вклонилися. Коли вони обидва схилилися один до одного, Сяо Че побачив через бісерну завісу холодні очі, спрямовані на нього… крижані очі, без слідів емоцій.

Зазвичай у такі моменти натовп вибухає оплесками, криками та гучним сміхом. Але лише небагато людей щиро вітали подружню пару і це було досить ніяково.

– Хе–хе, треба привітати П'ятого Старійшину, – з сарказмом сказав Перший Старійшина Сяо Лі, який сидів поруч із головою клану Сяо Юнь Хаєм.

– Вітаю вас від імені всього клану, П'ятий Старійшино, – його слова так і сочилися зневагою.

Другий Старійшина Сяо Бо засміявся, почувши слова Першого Старійшини, і продовжив:

– П'ятий Старійшина, така талановита невістка, безперечно, примножить славу клана Сяо. Якби клан Ся отримав такого зятя, було б дуже добре, ха–ха. Вітаю.

Атмосфера у залі негайно стала холодною. Тільки ідіот не почув би знущання, яке пролунало в цих «вітаннях».