Розділ 16

Розділ 16. Розчарування.

В аукціонному будинку був надзвичайно суворий процес перевірки, зокрема щодо товарів, які там продавалися; в іншому випадку змогли б проникнути підробки та копії, і репутація аукціонного будинку зазнає збитків. Для аукціонного будинку, репутація була найголовнішою.

Чоловік середніх літ зустрів Лінь Міна; точніше, блокував йому шлях і спитав. 

- Сер, я можу вам допомогти?

Лінь Мін був одягнений у чистий і хрумкий халат, і він виглядав як будь-який інший добре забезпечений громадянин. Однак він був нижчим на зріст, ніж дорослий чоловік на кілька дюймів. Крім того, його голос ще не повністю дозрів, тому йому не вдалося приховати той факт, що він був маленьким хлопчиком, всього 15 або 16 років.

- Я тут для оцінки написи рун. - просто сказав своїм власним голосом Лінь Мін

- Даа? - чоловік Середнього віку глянув на Лінь Міна дещо підозріло. 

- Чи можу я побачити ваш напис? - Насправді манери цієї людини вже були дуже ввічливими. 15-16 річний хлопець входить до аукціонного будинку, щоб оцінити деякі написи – це вже дивно. Ціна їх часто сягала понад тисячу таелей золота. У більшості людей виникли б добре обґрунтовані підозри, що це був жарт.

Після того, як Лінь Мін витяг папір для символів, чоловік середніх років, насупившись, помітив його погану якість. Це був найбільший і найдешевший папір для символів, який був доступний на ринку за один або два таелі золота за дюжину. Хоча вартість паперу для символів не впливає на якість напису, вона, як і раніше, є ознакою статусу майстра напису. Звичайно, вони ніколи б не використовували цей вид паперу для символів! Вони, як правило, використовують папір для символів високої якості, кожен коштує кілька золотих таелей, щоб показати результати свого напису.

Однак була слабка енергія, яка випромінювалася від паперу для символів і чоловік середніх років, спромігся визначити, що це був закінчений і реальний продукт, а не жарт. Він подивився на Лінь Міна і запитав:

- Чи маєте якийсь сертифікат, в якому вказано майстер накреслення, який створив це?

Лінь Мін похитав головою.

- Ну гаразд, пішли зі мною.

Чоловік середніх років вів Лінь Міна через коридор до кімнати оцінки у задній частині аукціонного будинку. Чоловік у службовому приміщенні носив без прокладний чорний одяг, і здавався суворим дідом у його 50 або 60 років. Лінь Мін також відзначив табличку перед людиною, яка гласила "Головний оцінювач."

Чоловік у чорному, взяв цей папір для символів у руки, і зазначив, що напис був поміщений на папері невисокої якості, але він не показав будь-яких ознак того, що йому було гидко або, що він був би налаштований скептично. Натомість він був спокійний і поводився спокійно, тихо одягнувся в білі рукавички і вклав усю свою увагу у бік щирої та практичної оцінки роботи. Це свідчить, що він був справжнім професіоналом!

Однак як тільки оцінювач почав, відразу ж підняв голову, обличчя його стало трохи серйозніше, він глянув на Лінь Міна. 

- Якщо я не помиляюся, той, хто створив цей напис символу, має силу яка не повинна перевищувати третій рівень стадії трансформації тіла?

Напис символу завжди матиме невеликий натяк на силу душі творця. Можливо, оцінювач судив про рівень культивування бойових мистецтв творця через ці сліди. Оскільки Лінь Мін створив напис на папері, слід сили душі, природно, буде слабким, але оскільки він практикував переважну Формулу Справжнього Початкового Хаосу, сила душі була набагато явніша, ніж середніх майстрів військової справи. Якщо оцінювач дізнався, що напис був створений хлопчиком лише на першій стадії трансформації тіла, його щелепа, безперечно, впаде на землю.

Лінь Мін знав, що не було ніякого способу заперечувати це, так що він кивнув.

Людина, що різко вдихнула, а потім видихнула.

- Тільки подумати, що є такий талант у молодому поколінні. Тільце на тривіальному третьому рівні культивування може намалювати напис символу. Це шокує!

Як правило, майстри напису, були зі старшого покоління, і більшість з них були вище межі Загартовування Кістки. Багато хто навіть прорвав кордони Ступені Скорочення Пульса, а деякі були навіть на кордоні Сяньтянь.

Можливо, хлопчик на третьому рівні трансформації тіла був просто підмайстром майстра зображення, і трапилося, що йому пощастило створити успішний напис. Однак цей хлопчик приніс чотири екземпляри одного і того ж напису, що було справді дивовижно.

Лінь Мін чув похвалу старого і думав, що справи йшли добре, але він не очікував, що старий змінить свою думку. 

- Це завершений і реальний напис символу, але творець тільки учень, тому ми не можемо визначити збільшення міцності, яке було б забезпечене або цілісність напису. Ви повинні знати, що сила душі підмайстра, як правило, обмежена в кількості та якості, і дуже важко Навіть якщо символ збільшить силу на десять відсотків, якщо він не може бути поміщений на чудове обладнання, то ми не можемо виставляти його на аукціон як справний виріб, це буде шкодити репутації аукціонних будинків.

Написи були використані лише для вищого обладнання, тому що тільки чудове обладнання було міцним і досить сильним, щоб сконцентрувати силу душі та енергію бойових мистецтв на полі бою. Оскільки написи модифікують силу душі, то вони мали бути принаймні такого ж рівня.

Тому товари найнижчої якості, на які хтось буде розміщувати напис, коштували принаймні кілька тисяч золотих таелей!

Це обладнання було не тим, що середня людина змогла отримати. Навіть молодші з аристократичних сімей повинні були культивувати принаймні до стадії Зміна М'язів або Гартування Кістки навіть просто для того, щоб розглядати можливість того, щоб мати зброю такої високої якості.

Наприклад, Ван Ігао родом із знатної родини, але тому, що його культивування було низьким, незважаючи на те, що він використовував тонкий синій меч, це не означало, що він був скарбом. Цей синій меч коштував лише двісті таелей золота.

Кількість разів, що ви можете вигравірувати напис на зброї, було обмежено, по суті, можливе було лише один раз. Після того, як напис поміщений, інший не може бути поміщений там же. Думаючи про це, хто б витратив кілька тисяч золотих таелей на зброю, тільки щоб помістити на ньому напис сумнівного походження?

Тому ринку для написів учнів не існувало.

Лінь Мін очікував такого результату і сказав:

- Мені потрібний аукціон лише для трьох, останній ви можете використати для експериментів.

Після того, як напис зроблено, надто складно було перевірити результат. Навіть автор може лише приблизно оцінити свою ефективність.

Коли майстер військової справи купує напис, це як грати йому в азартну гру на удачу. Тому майстри накреслення високого рівня добре цінувалися, оскільки вони мали репутацію, щоб гарантувати ефективність своєї продукції. Дуже небагато людей купуватимуть написи невідомого майстра, а тим більше учня. Це була просто гра в азартні ігри зі своїми коштовними грошима!

:

- Звичайно. Тим не менш, експеримент необхідно зробити з вашою власною зброєю. - сказав оцінювач.

Лінь Мін раптом замовк. Зброя, що коштує кілька тисяч золотих таелей? Він припустив, що це було неможливо для аукціонного будинку, щоб дістати зброю на суму в кілька тисяч золотих таелей, щоб використовувати її як експеримент.

Якби Лінь Мін був би майстром накреслення, то все могло б бути інакше, бо майстри мають гарну репутацію і не повинні були тестувати їхні написи. Крім того, аукціонний будинок був би радий бути в добрих стосунках із такою фігурою і навіть забезпечив би його власною зброєю.

У момент найвищого багатства, Лінь Мін мав лише 1000 золотих таелей. Де він отримав зброю, яка коштує кілька тисяч таелей золота, щоб вигравірувати напис на ньому?

Він не став сперечатися чи говорити щось ще. Він міг би сказати, що не було ніякого способу, щоб їх обладнання зазнали б втрат, але не було жодних підстав вірити йому, бо сила душі на написі справді була надто слабкою.

Так Лінь Мін взяв його чотири папери із символами та повернувся, щоб залишити офіційний аукціонний будинок Небесної Удачі.

***

- Вибачте, але нам потрібен доказ, виданий від асоціації накреслення, або підписаний нотаріусом надання від майстра накреслення...

На виставці в Місті Небесної Удачі, купець безпосередньо відкинув Лінь Міна після того, як дізнався про його вік.

Це була ввічлива відмова. Після цього Лінь Мін вирушив у кілька приватних магазинів, ставлення цих людей було ще гіршим.

Він спробував торговий павільйон накреслень, що знаходився під юрисдикцією торгово-промислової палати. Магазин був багатий і розкішний із шістьма поверхами, заповненими висококласними закладами та хвалився атмосферою витонченості. Все було дорого, нічого не було дешево; ціни на товари коливалися від кількох сотень до кількох тисяч золотих таелей. Навіть власники магазинів були невиправдано зарозумілими. Якщо прийшов багатий молодий майстер, то вони будуть ввічливі і пропонуватимуть чай, теплі слова і нескінченно підлабузничувати. Але бідняки, отримували від продавців, тільки стусан під зад.

Деякі навіть не спромоглися заговорити, і просто відмахувалися нетерпляче.

- Послухай хлопчина, не створюй тут проблеми, ти заважаєш моєму хорошому бізнесу.

- Гей, ти, це не місце, де маленькому хлопчику варто перебувати…., гей клієнт, що вам потрібно! Проходьте, подивіться…

- Ха-ха, дитино, не намагайся жартувати зі мною, я вже сміявся сьогодні. Це просто туалетний папір! І ти намалював маленькі язики полум'я на цьому туалетному папері. Ти думав, що це був напис? Ха-ха...