Розділ 11
Глава 11.
Насмішка
"Навичка першого рангу, Кулак Ста Ударів досяг неабиякої майстерності!"
У залі лунали здивовані крики, і всі бачили, що Чу Чжень повною мірою міг використати цю навичку.
Хоча Кулак Ста Ударів навик лише першого рангу, якщо він досягне майстерності, зрештою він буде дуже сильний.
Якби Чу Чжень і його противник були на тому самому рівні духовного світу, і він не мав би відповідного вміння для контратаки, то не було б і шансу вистояти проти нього. Саме тому кожен у залі знав, що Чу Фен безперечно програє.
Чу Юе спохмурніла і тихо зробила два кроки вперед. Вона хотіла зупинити злі плани Чу Чженя.
"Чу Юе спостерігачі не можуть втручатися. Ти маєш знати правила, вірно?"
Саме в цей час вона почула голос біля вуха. Вона побачила усміхненого Чу Ченга котрий дивився на неї.
Чу Юе знала, що складається вкрай погана ситуація, оскільки вона б ніколи не подумала, що Чу Ченг стежитиме за нею.
Проте це означало, що двоє братів не відпустять Чу Фена так легко і це робило її ще стурбованішою.
"Свист" "Свист" "Свист"
Повітря заповнювалося залишковими зображеннями куркулів і майже повністю блокувало огляд Чу Фена. З шумом повітря, що проривається, він раптово напав.
Чу Фен відчував, що кулак Чу Чженя не був звичайним і він безперечно не став стримуватися. Це показувало, наскільки він був безжальний.
Але Чу Фену не було страшно, і він завмер. Він не повертався і не біг, він тільки мовчки чекав на напад.
"Цей Чу Фен ідіот? Чому він не ухиляється?"
"Він хоче ухилитися, але не може? З його здібностями він ймовірно не може вчасно зреагувати."
"Це вірно. Зрештою він просто сміття, яке пробуло у зовнішньому дворі п'ять років."
Бачачи, що Чу Фен не повертається, вони навіть думали, що Чу Фен був до смерті наляканий силою Чу Чженя і на їхніх обличчях з'являлися посмішки, коли вони бачили іншого в біді.
"Хуу"
Але тільки-но Чу Чжень наблизився, Чу Фен змахнув рукою, і величезна аура вирвалася з його тіла.
Коли ця аура досягла Чу Чженя, він раптом розгубився через спрагу вбивства цієї аури.
"Свист"
Так як Чу Чжень стояв у розгубленості, Чу Фен витягнув свою долоню вперед. Швидкість була дуже швидкою, і перш ніж хтось відреагував, вона вже вразила груди Чу Чженя.
"Бумм"
Зі звуком удару долоні, Чу Чжень відразу відчув, що його кров і Ці бушували і хвиля болю прийшла з його грудей.
"Свист" "Свист" "Свист"
Але перш ніж він встиг подумати про це, Чу Фен уже послав кілька долонь у Чу Чженя, і вони вразили його.
"Ах!" Чу Чжень закричав у слух. Його ноги заніміли, і він опустився навколішки прямо перед Чу Феном, а потім безсило впав на підлогу.
Ця сцена змусила всіх відкрити рота. Вони б ніколи не подумали, що Чу Фен має таку вибухову силу!
Проте вони навіть не підозрювали, що це було результатом стриманості Чу Фена. Інакше навіть одна долоня могла вбити Чу Чжена.
"Ти зараз на четвертому рівні духовного світу?" В цей час Чу Вей відкрив свій рот. Його очі дивилися на Чу Фена і вони були сповнені подиву.
"Що? Четвертий рівень духовного світу?"
Після цих слів всі прийшли до тями. Щоб перемогти когось на третьому рівні духовного світу, не використовуючи бойові навички, необхідно мати силу четвертого рівня духовного світу.
Проте зіставити "Четвертий рівень духовного світу" і Чу Фена, було просто неймовірно змусити натовп прийняти це.
Не тільки вони, навіть очі Чу Юе широко розплющилися. Її маленький рот повільно розплющився, а на обличчі читалося здивування.
Чу Фен не думав про натовп. Він йшов точно до столу, взявши три Трави Святого Духа, він попрямував до дверей.
"Стій де стоїш. Це була дуель між членами сім'ї, але ти атакував так сильно. Де твоє серце?" Саме в цей час хтось вигукнув.
Дивлячись на Чу Ченга, який, тримаючи Чу Чженя за руку, піднімав його на ноги, його обличчя було повне гніву. Це було нестерпно, коли його молодшого брата було побито кимось настільки.
"Що? Коли це ти розглядав мене як частину твоєї родини? Я не пам'ятаю, ти говорив про це раніше?" Чу Фен трохи посміхнувся і сказав. "Ти сам сказав. У кулаків і стусанів немає очей, так що не скаржся на якісь травми. А ти зараз чим займаєшся? Ти не можеш зазнати поразки?"
"Я не можу прийняти поразку? Очевидно, що ти навмисне атакував так сильно." Чу Чжень стиснув зуби терплячи біль і голосно критикував Чу Фена. Як програв йому було ясно, що вже після першої долоні Чу Фен переміг його. Але Чу Фен продовжував атакувати його і далі, так що було очевидно, що це було навмисно, і він хотів принизити Чу Чжен ще більше.
Почувши це, Чу Фен знову посміхнувся. "Я нещодавно перейшов на четвертий рівень духовного світу, так що я все ще не розумію всієї своєї сили."
"І до цього, твій навик здавався дуже сильним, тому природно, що я використав всю свою силу, щоб відповісти на твою атаку."
"Але хто б міг подумати, що ти був таким же, як і паперовий тигр, настільки слабкий, що не зміг витримати навіть одного удару. Я трохи переоцінив тебе."
"Ти..." Почувши слова Чу Фена, обличчя Чу Чженя зблідло. Він був такий злий, що кожне його зітхання справляло сильні звуки і він майже виплюнув свою власну печінку від такого пихкання.
Він не тільки був переможений "сміттям", з нього навіть насміхалися перед натовпом. Для нього було неймовірно важко прийняти це.
Але навіть якщо він цього не хотів, він не міг сказати нічого, тому що зараз правила були встановлені ним та його братом.
"Чу Фен не будь такий зарозумілий. Якщо у тебе є яйця давай прямо тут і зараз." Саме в цей час стала ще одна людина з родини Чу.
"Ой? Ти теж бажаєш дуелі зі мною, га? Добре. просто зроби ставку Травою Святого Духа. Ти насмілишся зробити це?" Чу Фен простяг руку цій людині.
"Ти..."
Ця людина так само, як і Чу Чжень вступив до Школи Лазурного Дракона, як і Чу Фен. Проте його сила була меншою ніж у Чу Чженя.
Він хотів дуелі з Чу Феном, але він не наважувався зробити ставкою Траву Святого Духа.
"Що трапилося? Якщо хтось ще бажає, ви можете кинути виклик прямо зараз, все добре, якщо ви не заперечуєте розлучитися з Травою Святого Духа."
Чу Фен оглядав натовп поглядом, але жоден з них не наважувався глянути йому в очі. Вони не боялися Чу Фена, просто ніхто з них не наважувався зробити ставкою Траву Святого Духа, оскільки від неї залежало їхнє виживання.
"Чу Фен, не будь надмірним." Нарешті заговорив Чу Вей.
"Що це? Чу Вей ти теж бажаєш? Якщо я не помиляюся, ти на п'ять років старший за мене, вірно?"
"Якщо ти не заперечуєш, щоб люди казали, що ти знущаєшся над маленькими, тоді я не проти. Адже якщо я програю я не втрачу поваги, але якщо виграю я отримаю багато поваги, вірно?"
Коли Чу Вей це почув, він стиснув свої кулаки, але більше нічого не сказав.
Це тому, що Чу Фен мав рацію. Чу Вей не був схожим на Чу Ченга чи Чу Чженя, оскільки між ними була не така велика різниця у віці, як між ним і Чу Феном.
Однак, Чу Вей не міг, тому що він уже не настільки молодий. З його віком, навіть якщо він переможе Чу Фена, його будуть висміювати всі інші, тому він не смів напасти на Чу Фена.
Бачачи, що більшість людей опустили голови, Чу Фен раптом засміявся. Він сміявся дуже довго і щасливо, але перед тим, як піти, він розвернувся і сказав.
"Перш ніж піти я скажу вам дві фрази. Перша це ' Не вважайте себе безгрішними ', і друга ' самоприниження '. Що стосується їх значення, ви їх і самі зрозумієте." Сказавши це Чу Фен відчинив двері і елегантно пішов.
У цей момент атмосфера в резиденції стала незручною. Спочатку сім'я Чу хотіла принизити Чу Фена, але тепер вони були принижені Чу Феном у присутності кількох сторонніх. Це справді змушувало відчути, що вони зазнали ганьби.
Але найнеприйнятнішою річчю була сила, яку мав Чу Фен. Спочатку вони вважали його сміттям родини Чу. Але тепер він був на чотирьох рівнях духовного світу, і він багатьох з них перевершив. Це змушувало їх відчувати сором.
Чу Фен вийшов із резиденції, і він відчував свіжість у своєму серці. З його дитинства і досі його постійно принижували ті люди, і нарешті сьогодні він відплатив їм.
Насправді він їх не залякував. Чу Фен просто був змушений з ними так вчинити. Але попри все, Чу Фен почував себе легко.
"Чу Фен." Перш ніж Чу Фен встиг відійти далеко, солодкий голос почувся за ним, і це була Чу Юе.
Коментарі