Розділ 22

Глава 22.

Велика Битва між дівчиною та монстром

"Мені це не здалося?"

Чу Фен був шокований, відчувати розташування духовної трави було вкрай незвичайно, і звичайно ж він розумів, що це означає.

Якщо ці почуття є справжніми, це означає, що на Горі Духовних Ліків він буде як риба у воді.

"Свист"

У цей час Чу Фен не дуже замислюючись, просто пішов у бік, в якому він щось відчував. Він хотів це дослідити.

Коли він наблизився, то відчув почуття радості, тому що рухи Трави Небесного Духа в його свідомості ставали все чіткішими і чіткішими, і більш-менш це означало, що його відчуття не були ілюзією.

Чу Фен пройшовши повз черговий кущ побачив перед собою червону рослину. Вона була Травою небесного Духа.

Трава Небесного Духа була набагато кращою, ніж Трава Земного Духа. Червоний стовбур та гілки видавали червоне світіння і це виглядало начебто, вся вона була у вогні. Вночі це здавалося особливо заворожуючим.

"Маленька штучка, після цілого дня глузування з мене, я хотів би подивитися, як ти зможеш втекти від мене цього разу."

Побачивши Траву Небесного Духа, Чу Фен не зупиняючись, негайно кинувся вперед. Він зосередив свою духовну енергію у нижній частині ніг і його швидкість негайно подвоїлася. Миттю опинився перед Травою Небесного Духа.

"Хмм."

Але перш ніж він встиг простягнути свої руки до неї, Трава Небесного Духа зникла і її не було видно.

"Хочеш втекти? Але чи зможеш ти?"

Бачачи, що Трава Небесного Духа бажає втекти за допомогою невидимості, на губах Чу Фена з'явилася холодна посмішка. Він ступив уперед і схопив повітря перед собою, а потім почувся пронизливий крик. Трава Небесного Духа потрапила до рук Чу Фена.

Коли вона була спіймана в руки Чу Фена, вона негайно втратила невидимість і почала шалено вириватися. Сила Трави Небесного Духу була в кілька разів вищою, ніж у Трави Земного духу, але все це було марно, оскільки це були руки Чу Фена. Зрештою вона могла тільки, змірившись позбутися своєї духовної сутності і стати на півдюймовими духовними ліками червоного кольору, перебуваючи в долонях Чу Фена.

"Схоже, що все ж таки це не ілюзія і ці відчуття реальні."

Відчуваючи шалену радість у своєму серці, Чу Фен кинув Траву Небесного Духа в мішок. Хоча він не знав, звідки з'явилися ці особливі відчуття, Чу Фен міг повністю покластися на них.

"Тільки якщо..."

Але подумавши, Чу Фену не склало труднощів зрозуміти звідки прийшла ця сила. Адже вона з'явилася після того, як він увійшов на Цвинтар Тисячі Костей і дивний туман вразив його голову.

Зрештою це виглядало логічно, навіть якщо ця сила з'явилася після нападу дивного туману, все ж таки він зробив його почуття сильнішими.

"Хе-хе, ще одна річ впала прямо на порозі мого будинку."

У той самий момент його очі знову спалахнули і ще одна Трава Небесного Духа потрапила в зону його відчуттів.

З такою сильною здатністю до виявлення, Трава Небесного Духа не мала жодного шансу на втечу. Будь-які спроби втечі були даремно витраченими зусиллями.

Чу Фен не спав усю ніч, а коли настав ранок, його сумка була заповнена величезною кількістю Трави Небесного Духа, десятки та десятки... Такого врожаю було достатньо, щоб багато людей почали втрачати розсудливість.

Якби про це хтось дізнався, була вірогідність, що Чу Фена можуть спробувати пограбувати. Зрештою, на Горі Духовних Ліків не так вже й рідко траплялися бої між учнями.

Тим не менш, здатність виявлення Чу Фена, не обмежувалася тільки Травою Небесного Духа. Отже, якщо будь-яка людина входила в його зону виявлення, Чу Фен відразу дізнавався про це, і з цієї причини майже ніхто не міг знайти його слідів.

Минув ще один день і до кінця ночі, сумка Чу Фена вже була майже повною. Цього разу він не продовжив полювання, натомість знайшов затишне місце, щоб почати поглинання духовної енергії з Трав Небесного Духа.

Його швидкість поглинання духовної енергії була вищого класу і всього за чотири години, повна сумка Трави Небесного Духа була спустошена.

При цьому його даньтянь наповнювалася дедалі більше. Все це робило Чу Фена радісним і, хоча Трава Небесного Духа була набагато менш ефективною, ніж Трава Святого Духа, якщо він щодня протягом десяти днів поглинатиме стільки ж духовної енергії, він цілком буде здатний зробити прорив на п'ятий рівень духовного світу.

З цього дня, Чу Фен проводив весь свій день у середньому колі Гори Духовних Ліків і не стримуючись до самої ночі, полював на Трави Небесного Духа. Потім він поглинав всю духовну енергію з них і після всього чотиригодинного відпочинку він продовжував це шалене полювання.

Такий цикл його дня тривав протягом дев'яти днів з моменту його входу на Гору Духовних Ліків, і нарешті на дев'ятий він відчув великі зміни у його даньтяні. Дев'ять блискавично-образних звірів знову змінилися і Чу Фен нарешті прорвався з четвертого на п'ятий рівень духовного світу.

"З цією силою, я маю бути вже в змозі протистояти тим, хто досяг шостого рівня духовного світу."

Чу Фен втратив дар мови від відчуття своїх сил, що зросли в кілька разів. Він, хто мав Божественні блискавки, мав силу, яка перевершувала всіх інших.

Особливо його Три Громових Стилю, якщо він використовує цю навичку, навіть майстри, які досягли шостого рівня духовного світу, не в змозі здолати його.

Міжрівневі битви вже йшли всупереч здоровому глузду. Хоча генії, що володіли видатним талантом, були здатні на це, це все ж таки були генії. Якщо це зробить людина, яку всі знають, це шокує їх.

Після збільшення своєї сили Чу Фен знову вирушив на полювання за Травою Небесного Духа. Але цього разу йому було набагато простіше. Лише до полудня він вже повністю заповнив свій мішок, і оскільки сумка, призначена для їжі, була майже порожня, її він також використовував для зберігання духовних ліків.

Втім, зараз Чу Фен думав не тільки про Траву небесного духу. Він хотів вирушити у внутрішнє коло лісу і перевірити, чи правдиві чутки про те, що Трава Святого Духа не слабша за лютого звіра шостого рангу.

"Ця аура..."

Не доходячи до внутрішнього кола, Чу Фен відчув два типи аур, і вони обидві були надзвичайно сильні.

Перший тип аури належав духовним лікам. Вони випромінювали щільну злу ауру, очевидно, що це були Трави Святого Духа, які ще мали свою духовну сутність. Їх було багато, близько сотні.

Друга аура належала людині. Вона також була неймовірно величезною, тому та людина має бути майстром як мінімум сьомого рівня духовного світу.

У цей час дві аури були змішані один з одним. Зрозуміло, що ця людина бореться з Травами Святого Духа. Але аура цієї людини була нестабільною, мабуть вона потрапила у пастку.

"Та хто ж це посмів, кинути виклик стільком Травам Святого Духа наодинці??"

З цікавістю в серці, Чу Фен вирішив поспостерігати за результатом бою. Коли він перестрибнув через гілки дерев, його шокувало дійство, що відбувалося на невеликій відстані від нього.

Величезні триметрові рослини, покриті фіолетовими шипами і з відкритою пащею, заповненою гострими зубами. Вони, що випускали зі своїх тіл гнітючу ауру, взагалі були не схожі на Траву Святого Духа, швидше вони були схожі на монстрів.

Однак його погляд привернули не лише жахливі Трави Святого Духа, пильний погляд Чу Фена був прикутий до однієї мініатюрної фігури, тому що ця постать не тільки пішла через стрій з сотні Трав Святого Духа, але вона була ще й красунею, що відповідала своєму імені.

Це елегантне довге волосся, ніжне обличчя, біла шкіра, буд-то щойно зійшов сніг, ці очі що не виявляють страху перед небезпекою і все це непохитно глибоко приваблювало Чу Фена.

Ця дівчина, безперечно, була красивою людиною, яку коли-небудь бачив Чу Фен. Але її зовнішність, не була єдиною причиною, чому ця дівчина привернула його увагу. Так само це була сила, яку вона мала у її молодому віці.

"Обережніше, внизу."

Раптом Чу Фен голосно закричав, бо відчув, що Трава Святого Духа перебуватиме під ногами дівчини.

"Що?"

Дівчина навіть не помічала Чу Фена, тож здивувалася, почувши такий несподіваний крик. Вона підсвідомо відштовхнулася обома ногами і стрибнула в повітря.

Миттю, коли вона стрибнула, там величезна Трава Святого Духа оголеними кігтями та іклами пробурила землю і вибралася назовні.

Ця непередбачена подія викликала тривалий страх у дівчині. І якби не підказка цього голосу, вона неодмінно заплатила б високу ціну за свою необережність. З вдячністю в серці вона кинула погляд на Чу Фена.

Але коли вона його побачила, її ніжне обличчя миттєво завмерло і з шоком промовила. "Це ти?!"