Розділ 29

Розділ 29.

Зустріч батька та сина

В одній із кімнат резиденції сім'ї Чу сиділи двоє, чоловік середніх років і молодий юнак.

Юнак був одягнений у білий одяг і мав гарне обличчя, все його тіло випромінювало особливу ауру.

Цим молодим хлопцем був старший брат Чу Фена, Чу Гую. Він учень внутрішнього двору Школи Ліюнь, тієї школи, яка вважається найкращою в Лазурній провінції.

Середніх років чоловік був батьком Чу Фена, Чу Юанем.

«Скрип»

Поки вони розмовляли між собою, щільно зачинені двері почали повільно відчинятися.

Хто дозволив вам входити без попиту? Ідіть»

Під час його щасливої розмови із сином з'явився несподіваний гість. Чу Юань кричачи, сердито ляснув по столу. Але коли двері відчинилися повністю і в кімнату зайшов високий і нерішучий силует, злий вираз Чу Юаня миттєво скам'янів.

«Хех, тату, брате!» Трохи зволікаючи, Чу Фен сміючись увійшов до зали. Ці двоє були найближчими йому людьми.

«Брате, чи ти це?» Чу Гую був неймовірно щасливий, побачивши брата. Кількома кроками він опинився перед Чу Феном і міцно обійняв його. «Брате, ти нарешті то повернувся. Я так сумував за тобою!

«Я теж сумував за тобою брат!» Чу Фен так само сильно обійняв Чу Гую.

«Я не бачив тебе цілих п'ять років. Ти виріс високим та прекрасним. Я майже не впізнав тебе»

Радісними очима Чу Гую уважно оглядав Чу Фена.

"Але я все ще не такий високий, як ти брат" Сміючись відповів Чу Фен.

Ти все ще молодий. Через деякий час, ти безперечно обженеш мене» Чу Гую з любов'ю потріпав волосся Чу Фена.

«Чому повернувшись, ти навіть не привітав мене?» Чу Юань також підійшов до них і щастя висіло на його обличчі. Хоча члени сім'ї Чу не дивилися на Чу Фена як на частину сім'ї, але для Чу Юаня, Чу Фен залишався його сином, і нічим не відрізнявся від Чу Гую.

Бачачи рум'янець на особі Чу Фена, батько знову запитав: Ти увійшов у внутрішній двір?

"Ммм" Усміхаючись він кивнув.

"Добре. Я ж казав, що мій син не такий уже й поганий» Надзвичайно щасливим голосом Чу Юань голосно пролунав сміхом.

Ці троє не бачилися цілих п'ять років і мали дуже багато речей, про які треба було поговорити. Вони проговорили добру половину дня, навіть не відлучаючись на обід.

«Пан Чу Юань, Лідер просив покликати вас і молодого майстра Чу Гую» У другій половині дня, з-за меж кімнати почувся оклик.

То справді був голос завідувача Чжао, неординарного керуючого сім'ї Чу. Хоча він і не був частиною родини Чу, його вплив був дуже високий. Таким чином, у той же момент усі троє залишили кімнату.

"Завідувач Чжао, ви знаєте чому він просив нас прийти?" Чемно запитав Чу Юань.

«Йдеться про збори сім'ї. Усі члени сім'ї Чу вже зібралися» З посмішкою сказав, що вже давно посивівший завідувач Чжао.

«Я зрозумів, Гую, Фен ходімо» Чу Юань подивився на синів, потім зібрався вирушати до зали зборів сім'ї Чу.

"Пан Чу Юань, Лідер сказав, щоб прийшли тільки ви і молодий майстер Гую" Тільки зібравшись йти, вони були зупинені завідувачем Чжао.

"Що?!" Почувши це, Чу Гую був дуже розгніваний.

«Ех...» Завідувач Чжао був цілком спокійний, слабо посміхнувшись, він мовив: «Це слова Лідера. Я просто їх передаю»

У цей момент не тільки Чу Гую, а й Чу Юань набув загрозливого вигляду. Вони сказали, що це збори сім'ї, але вони не покликали Чу Фена. Сенс цього був досить зрозумілий.

«Батько, брате, ви обоє поспішаєте. Не змушуйте засмучуватися дідуся» У цей же час, посміхаючись, сказав Чу Фен. Його усмішка була дуже спокійною і це ніяк не зачіпало його емоцій. За багато років перебування в сім'ї Чу він уже неодноразово стикався з подібним.

Бачачи Чу Фена зараз, Чу Юань як батько відчував колючий біль у серці. Так само він відчував, що некомпетентний і поплескуючи по плечу Чу Фена, він сказав:

«Чу Фен, я гарантую, що наступні збори сім'ї обов'язково пройдуть разом з тобою» Після цих слів, Чу Юань разом із Чу Гую вирушив до зали зборів.

"Дев'ятий рівень духовного світу" Чу Фен зрадів. Він зміг відчути аури Чу Юаня, що прослизнула, і те, що він відчував, було аурою дев'ятого рівня духовного світу.

Чу Фен чудово усвідомлював, що це означає. У сім'ї Чу, за винятком старого покоління, не було жодної людини, яка досягла дев'ятого рівня. Таким чином, на руках Чу Юаня були найкращі карти, щоб стати кандидатом.

Дев'ятий рівень духовного світу. Лише один крок і можливий перехід у сферу джерела.

Перейшовши у сферу джерела, ви більше не використовуватимете духовну енергію. Ви використовуватимете силу джерела.

Ця сила значно перевершувала духовну енергію. Нинішній лідер сім'ї Чу, Чу Юань Ба, був лише на першому рівні сфери джерела.

Чу Юань у його віці вже зміг досягти дев'ятого рівня духовного світу. Так що до сфери джерела йому було буквально рукою подати і Чу Фен був щиро радий за свого батька.

«Пан Чу Юань, трапилося лихо!»

Саме в цей час літній голос рознісся луною, і купний чоловік з панікою на обличчі пробіг мимо.

«Дядю Чжан, що трапилося?» Чу Фен впізнав цю людину, він був одним із слуг сім'ї Чу.

"Ти... ти ж молодий майстер Чу Фен?" Глянувши на Чу Фена, обличчя Чжана змінилося.

Коли Чу Фен залишив сім'ю Чу, він був лише десятирічним хлопчиськом. За ці п'ять років він дуже змінився і тому Чжану було важко його впізнати.

«Так це я» Усміхнувшись, він кивнув.

«Молодий майстер Чу Фен. Люті звірі з'явилися на гірській копальні» Панікуючи сказав Чжан.

«Люті звірі?» Серце Чу Фена стиснулося, він не міркуючи рвонув на копальню, наче вітер.

Гірська копальня, була дуже важливим джерелом доходу для сім'ї Чу. Однак шахтарі, які там працювали, в основному були звичайними людьми і навіть якщо серед них були люди знайомі з бойовими мистецтвами, їхні сили були дуже незначними.

Чу Фен вже зустрічався із лютими звірами. Навіть якщо це найслабкіші люті звірі першого рангу, шахтарі не зможуть постояти за себе. Він навіть думати не хотів про те, що могло статися якби зустрілися шахтарі з цими монстрами.

Але тільки-но Чу Фен пішов, на обличчі Чжана утворилася посмішка, оскільки його підступний план вдався.

«Дядю Чжан, дякую за твою роботу» Незабаром після того, як Чу Фен втік, до Чжан підійшов Чу Сюнь і дав тому кілька срібних монет.

«Хе-хе, я просто роблю те, що повинен» Взявши срібні монети Чжан запитав: «Молодий майстер Чу Сюнь. Люті звірі завжди жили в глибинній частині гір, як ви виманили їх до шахт?»

"Це секрет"

«Молодий майстер Чу Сюнь, це справді непоганий хід. Але цих лютих звірів приходить все більше і більше, відколи вони почали збиратися, вони стають дедалі не безпечнішими. Я думаю нам теж варто швидше вирушити туди» Коли Чжан згадував про лютих звірів, яких він бачив біля шахт, все волосся на його тілі ставало дибки.

«Чого там боятися? Найсильніші з них не перевищують третього рангу, а Чу Фен тренувався в Школі Блакитного Дракона протягом п'яти років. Йому краще померти, якщо він не здатний подбати навіть про кількох лютих звірів»

Чу Сюнь лише холодно пирхнув. Причиною всього цього було його бажання, щоб Чу Фен трохи постраждав. Як він міг навіть спробувати його врятувати?

"Але молодий майстер Чу Сюнь, якщо з ним і справді щось трапиться, і пан Чу Юань дізнається, боюся все обернеться не найкращим чином" Чжан був все ще схвильований.

«Добре, ми підемо і простежимо за всім» Трохи подумавши Чу Сюнь зрозумів, що слова Чжана мали сенс. Якщо Чу Фен загине, значить так і бути. Але якщо Чу Юань з'ясує, що смерть Чу Фена якось пов'язана з ним, це буде дуже погано.

Як тільки Чу Сюнь і Чжан дісталися задньої частини гори, не встигнувши навіть дійти до шахт, вони помітили, як Чу Фен в оточенні величезної групи шахтарів прямує в їхній бік. Було видно, деякі шахтарі несли монстрів. Придивившись уважніше, стало ясно, що це були люті звірі.