Розділ 113

Розділ 113. Попередження

З останнього дня Демонічних Місяців на заході дощ йшов лише двічі, решта днів, немов компенсація за тонни снігу взимку, була тепла і сонячна погода. Затхле повітря з кабінету Роланда вивітрилося, тепер у кімнаті було свіжо й чисто. Іноді, коли Роланд відчиняв вікно, у кімнаті відчутно пахло весною.

На той момент дорога між Прикордонним містом та фортецею Довгої Пісні вже практично відновилася. З кожним минулим днем ​​Роланд дедалі більше хвилювався щодо того, що він має від цієї цитаделі.

Щороку після відновлення руху по землі до Прикордонного міста приходили торговці, які пропонували різні товари, але цього року Роланд ще не бачив жодного, який прийшов би з фортеці Довгої Пісні. Блискавка двічі на день літала до фортеці та назад, щоб переконатися, що війська принца не пропустили раптового прибуття ворога.

Минулого тижня Перша Армія приступила до комплексних тренувань, які включали відпрацювання створення оборонної лінії, щоб протистояти наступу ворога, а також відпрацьовували те, як переслідувати та атакувати ворожі війська. Для першого вони дуже розраховували на допомогу Блискавки, яка працювала чимось на зразок повітряної розвідки. Під час бою дівчина підказуватиме солдатам відстань до ворожих військ, тому артилеристи стрілятимуть, ґрунтуючись на її даних. Теоретично, так буде набагато легше вести бій і тим, хто віддає накази, і тим хто виконує їх. Команди звучатимуть, наприклад, так: "стрілянина ядрами на 800 і 500 метрів", "стрілянина картеччю на 300 метрів", "постріл з вогнепальних знарядь на 50 метрів", і так далі. Щоразу, коли вороже військо переступатиме кордон,

Ключ до перемоги на полі бою був у натиску та потужності атаки. Згідно з планом Роланда, як тільки ворог буде повалений, він розгорнеться і втече назад, у фортецю Довгої Пісні. На це у них піде приблизно три дні. Навіть якщо Герцог і бігтиме на самоті, кинувши позаду свою армію і найманців, то скоротить час лише на третину. Йому доведеться провести щонайменше одну ніч там, у відкритому полі.

Для Першої Армії це буде чудовим шансом його вистежити та зловити. Стежити за герцогом, що біжить, буде, звичайно ж, Блискавка, а вся армія Роланда буде поза межами видимості, в будь–який момент готова напасти. Гармати та запаси повезуть городяни. Коли ворог влаштується на нічліг, Перша Армія його оточить і на зорі почне обстріл, повністю знищуючи опозицію.

Хоч те, що план не здавався таким складним, зараз було практично неможливо скоординувати дії двох далеких один від одного полків, бо жодних пристойних засобів зв'язку ще не винайшли. Роланд сподівався лише на відьом, вони могли компенсувати відсутність зв'язку. Втім, Принц досі не був упевнений у кінцевому результаті його кампанії.

Ще одна складність була в тому, що у Роланда практично закінчувалися запаси пороху, і через це Перша Армія не могла тренуватися на повну силу, витрачати порох на тренування було нерозумно. Втім, головне завдання тренувань було у тому, щоб покращити взаємодію між стрілками та артилеристами, а також між усією Першою Армією та відьмами. Роланд відправив своїх людей Червоноводною Річкою до хребта Загиблих Драконів і до Червоноводного міста, сподіваючись знайти там нові джерела селітри. Якщо він не зможе швидко поповнити запаси пороху, його артилерії вистачить максимум на два бої, а потім рушниці в руках воїнів Першої Армії можна буде використовувати максимум як списи.

На папірці Роланд записав список речей, які йому потрібно зробити, включаючи селітру, зерно, насіння та інші запаси. Він збирався відправити одного з підлеглих Берова до столиці спробувати успіх. У столиці було дуже багато магазинів, селітра там точно була, літо почалося, тож Король однозначно наказав про її збір. У столиці було надто багато аристократів та продавців, тож рівень споживання селітри влітку, коли підіймалася температура, зростав у рази. Роланд сподівався, що зможе знайти надійного постачальника, який забезпечить Прикордонне місто стабільним потоком матеріалів, необхідних для пороху.

Роланд ще відправив двох людей зі своєї особистої варти, одного для втілення в життя плану "збір відьом", а другий працював над програмою під назвою "знайди фрукт".

Перший, діючи під личиною мандрівника чи бізнесмена, мав розповсюджувати по всій країні, у всіх пабах, забігайлівках та готелях, чутки про те, що Прикордонне місто – безпечний рай для відьом. Звичайно, він не казав, що прийматиме їх сам Четвертий Принц. Натомість він розповідав про те, що відьми нарешті знайшли Святу Гору і тепер Асоціація Співробітництва Відьом вербує нових учасниць.

Другий же вирушив прямо в порт Чистої Води та купив різного чудового насіння прямо з Фіордів, що за океаном. По шляху свого прямування в порт він, звичайно, знайшов в інших містах пару різних сортів рослин і відправив їх насіння назад, до Прикордонного міста.

Роланд дописав список покупок і передав його Скролл, щоб та віднесла папір до ратуші, особисто Берову. Після того, як жінка вийшла, Роланд потягнувся за чашкою, щоб випити води, але зрозумів, що кухоль порожній.

І тільки він зібрався підвестися, щоб зняти киплячий чайник з вогню, як Найтінгейл вже встигла підхопити цей чайник і поставити його на стіл. Вона навіть усміхнулася, наливаючи в кухоль гарячу воду, а потім повернула чайник на місце.

Роланд почав повільно потягувати свій чай, розмірковуючи про те, що саме змусило Найтингейл так посміхатися. Останнім часом поведінка відьми була якоюсь дивною. Минулих два дні вона просто не переставала посміхатися, а тепер ще й чай йому кидається наливати, чи не хоче вона таємно попросити про збільшення зарплати? Раніше вона просто тихо сиділа на дивані, тримаючи в руках горщик із сушеною рибою, і постійно її жувала.

А коли Роланд поцікавився, що ж таке сталося, Найтінгейл просто розсміялася і не стала нічого відповідати, тож Роланду довелося відступити.

Невже люди щасливі лише через гру у Гвинт? Пізніше, коли Роланд придумає покер і маджонг, він може навіть відкрити казино, і гроші потечуть до нього самі по собі.

"Так, стоп!" – Роланд потряс головою, намагаючись відігнати шалену думку якомога далі. Зараз був не час для розваг, треба було вигадати, чим зайнятися після перемоги над фортецею Довгої Пісні.

Може перенести туди свою резиденцію? Роланд досить довго розмірковував над цим питанням, переїзд до більш розвиненого міста був досить спокусливою ідеєю, але насправді це було не дуже добрим вибором. Фортеця Довгої Пісні була практично на сотню років старша за Прикордонне місто, і там за владу боролося набагато більше людей, та й знаті там розвелася величезна кількість.

Її територія підкорялася принципу "поділяй і владарюй" , і іноді навіть сам лорд фортеці не міг впоратися з проблемами, що виникав на території його підданих. Якщо Роланд захотів би підім'яти під себе всю владу, то зробити це він міг тільки за допомогою революції. На тій території водилися і риби, і дракони, тож з безпекою Роланда там було б не все гладко. Він не хотів гуляти вулицями фортеці у вічному страху перед якимось радикальним аристократишкою, який зважився на замах.

У Прикордонному місті атмосфера була зовсім іншою, тут право фінального голосу мав тільки Роланд, а прилеглі до міста території були величезні, так що поки розширювати територію володінь було просто не можливо. Тут більшість людей були або мисливці, або шахтарі – загалом, всі з одного соціального прошарку. З успіхом переживши демонічні місяці, вони ще більше поважали Роланда й успішно погодилися на співіснування з відьмами. Церква мала великий вплив на фортецю Довгої Пісні та інші міста, тому "безпечний рай" для відьом простіше було влаштувати саме тут. Тому Роланд вирішив міцно влаштуватися тут.

Він вирішив, що фортецею від його імені нехай керує хтось інший, а сам Роланд лише допомагатиме звідси порадами та припасами. Загалом, поки фортеця забезпечуватиме його робочою силою та податками, Роланд буде спокійний. Зараз йому якраз не вистачало і людей, і грошей.

Тому остаточним рішенням Роланда щодо фортеці Довгої Пісні стало те, що вона повинна постачати йому гроші та робочу силу на відбудову Прикордонного міста. Колообіг золота в природі: отримані у знаті як податкові збори золоті рояли простолюдини витрачатимуть у крамницях фортеці, а потім ці ж гроші знову повернуться Роланду як податки. Ще, можливо, Роланду вдасться найняти на постійну роботу кілька вузькоспеціалізованих досвідчених майстрів, які під впливом того, що він фактично буде власником фортеці, залишатимуться добровільно в Прикордонному місті.

Але все це було поки що лише планами. Остаточні рішення, наприклад, хто саме керуватиме фортецею, або принцип роботи податкової системи, потрібно буде приймати лише після того, як Роланд здобуде перемогу.

У цей момент у вікно різко влетіла постать у жовтому одязі, і зупинилася прямо біля столу Принца. Це була, звичайно ж, Блискавка.

– Ти добре попрацювала, спершу попий, – простяг їй свій кухоль з чаєм Роланд. Дівчина взяла кухоль, але пити не стала, натомість голосно заволала:

– Ваша Високість, вони йдуть!