Розділ 155

Розділ 155. Візитер

Найперша угода з виготовлення парових машин, яку уклав Роланд, несла у собі чималий прибуток.

Кожна гола машина пішла за п'ять сотень золотих монет, причому перші дві потрібно було зробити вже через два місяці, а потім кожен місяць по одній, поки всього не буде виготовлено десять штук. Майбутнє технічне обслуговування проданих машин, наприклад, заміна зламаних запчастин, звичайно ж, теж коштуватиме додаткових грошей. Якщо місцеві ніколи не чули про "безплатний гарантійний термін", то Роланд і не збирався їм про це розповідати.

Найбільше угоді радів Беров, він вважав, що будь–який прибуток для Прикордонного міста це добре, незалежно від того, чи чесно він зароблений або просто поцуплений. Втім, противники угоди також знайшлися: Картер, Скролл і Найтінгейл заявили, що ще рано продавати такі потужні машини набік. До того ж як вони вважали, Прикордонному місту самому поки що було недостатньо машин, щоб раптом продавати надлишки.

Роланд, природно, свої рішення їм пояснювати не став, адже він дивився на всю ситуацію не просто як лорд. Він бачив у цій угоді можливість прискорити розвиток індустріальної революції.

Далеко просунутися в процесі індустріалізації світу самотужки було неможливо, навіть якщо людина і мала знання "майбутніх" поколінь. Зрештою, Прикордонне місто не могло тягнути все індустріальне виробництво на собі. До того ж якщо Роланд зараз і налагодить випуск різних індустріальних речей, то попиту на них не буде ніде, крім, власне, Прикордонного міста. Так що зараз був доступний лише один варіант – потрібно було надати іншим людям можливість приєднатися до революції, і тільки після цього могутність Роланда зможе захлеснути королівство, наче хвиля.

Чого ж він доб'ється, продавши парові двигуни?

По–перше, гроші. Багато грошей. По–друге, нові робочі місця, а згодом і досвідчених майстрів. Досвідчені майстри, до речі, і були найвигіднішою стороною цієї угоди.

Через відсутність достатньої кількості досвідчених майстрів швидкість виробництва індустріальних речей була дуже мала.

Нові можливості Ганни, наприклад, були порівняно з її старими наче небом із землею. Якщо їй дати достатньо матеріалів, вона по десять парових машин на день штампувати почне.

Їх, звичайно, можна було б одразу ж продати, але просто "продати" Роланду було замало.

Якщо він хотів розвивати індустрію, то йому потрібно було заснувати особливу команду, відповідальну за виробництво, складання та технічне обслуговування парових машин. Роланд мав намір побудувати фабрику, що містить усі необхідні для виробництва інструменти – усілякі бури, стругальні машини, фрезерні верстати та інші. Загалом, весь процес виробництва парових машин мав бути зроблений силами звичайних робочих.

Спочатку, звичайно ж, ефективність фабрики буде дуже низькою, та і якість виробленого продукту не відрізнятиметься на краще. Але потім, повільно, але вірно, все стане на свої місця. Ґрунтуючись на тому, як зростала швидкість виготовлення машин у Ганни, можна було з упевненістю сказати, що як тільки робітники адаптуються і добре вивчать процес, вони теж працюватимуть у кілька разів швидше.

Наступним кроком Роланда стане використання отриманих після продажу парових машин грошей для збільшення виробництва та підготовки кваліфікованих робітників. Старі робітники за цей час встигнуть набрати ще більше досвіду, і потім зможуть будувати складніші механізми – паротяги, наприклад, пароплави і так далі.

Роланд не сумнівався, що в майбутньому все розвиватиметься величезними темпами. Ті, хто купить парові машини, постійно приноситимуть дохід Прикордонному місту. Наприклад, якщо продані машини будуть використовувати для видобутку руди, то незабаром ціна руди сильно впаде. Якщо їх будуть використовувати як корабельні двигуни, то торгівля у світі розвинеться ще більше. Ще парові машини, в принципі, могли використовуватися в ткацтві, і тоді у світі не буде дефіциту якісного одягу.

Роланду вже не терпілося побачити, як справжня міць вироблених у Прикордонному місті парових машин стане відома всьому королівству. Як тільки це станеться, Роланд зможе об'єднати жителів королівства, тим самим заощадивши багато часу.

Ще він усвідомлював, що деякі покупці можуть спробувати розібрати парову машину, щоб самим побудувати аналог, у парових машинах використовувалися кругові циліндри, які були виготовлені лише з допомогою бурильної машини. До того ж Роланд спеціально змоделював деякі частини машини так, що їх неможливо буде відтворити з поточним рівнем розвитку технологій. Отже, Роланд не хвилювався про те, що хтось спробує побудувати аналог. У нього нічого не вийде, навіть якщо він і роздобуде відьму здатну керувати температурою.

Після отримання такого величезного замовлення та успішної спроби відшукати спосіб продавати індустріальні товари Роланд, за ідеєю, мав тріумфувати. Але він чомусь навіть краплі щастя у собі зараз знайти не міг.

– Все склалося якнайкраще, чому Ви досі такий сумний? – поцікавилася Найтінгейл, сидячи на стільниці. Вона бовкала в повітрі ногами, а в руках у неї була тарілка з в'яленою рибою. – Ви все ще хвилюєтеся щодо звісток про Церкву?

Найтінгейл поводилася набагато простіше, коли поряд не було Скролл. Тоді вона або сиділа на куточку столу Роланда, або лежала на дивані. Будь–який інший лорд сприйняв би таку поведінку як образливу, але Роланд швидко зрозумів, що його вона аж ніяк не турбує. Власне, Найтінгейл теж про це здогадалася.

– Я все роздумував, з чого раптом Церкві підтримувати Гарсію на її шляху до трону, але тепер, здається, я все зрозумів. Якщо я маю рацію, то, швидше за все, пропозицію про підтримку отримав і Тімоті, – повільно сказав Роланд, вигинаючи брову.

Маргарет забезпечила Роланда не лише гарною угодою, а й величезною кількістю зібраної в Чотирьох Королівствах інформації. Найдивовижнішою для Роланда новиною виявилося те, що Церква повністю захопила контроль у королівстві Вічної Зими. І якщо інформація торговки була істинною, то зараз Церква займалася підготовкою до захоплення королівства Вольфсхарт. Роланда наче блискавкою вдарило, коли він почув про це. Тепер же він, знову і знову обмірковуючи ситуацію, знаходив у ній дедалі більше поганих ознак.

– А навіщо Церкві підтримувати одразу всіх трьох кандидатів у боротьбі за трон?!

– Це не "підтримка", а "робота на зношування", – похитав головою Роланд. – Церква буде дуже рада, якщо під час війни за трон втягнеться все королівство Грейкасл. Їй навіть буде вигідно, якщо то тут, то там будуть дрібні та не дуже сутички. А щодо того, що у війну можуть бути втягнуті тутешні послідовники Церкви... Ну, її це теж не дуже хвилює. Королівство Грейкасл набагато сильніше за колишнє королівство Вічної Зими. В нас більше і територій, і населення. Якби Церква спробувала захопити нас силою, то вони втратили б просто неймовірну кількість своїх воїнів... А так вони вирішили вчинити досить по–розумному: Церква допомагатиме нам один одного вбивати, а потім просто захопить те, що після нас залишиться. . Тоді вже Церкві точно не буде діла до того, скільки послідовників вона втратить у процесі.

Ініціювавши битву за трон, Вімблдон Третій практично власноруч видав Церкві дозвіл керувати ситуацією. І якщо Церква зможе захопити королівства Вольфсхарт, Вічної Зими та Грейкасл, то єдине королівство Світанку, що залишилося, довго не протримається і незабаром теж паде. Справжньою метою Церкви, напевно, є об'єднання всіх чотирьох королівств під своїми прапорами. І якщо брати до уваги те, що інформація зараз поширюється дуже повільно, а люди досить аполітичні, то цілком можливо, всі попередження про біду люди зрозуміють тільки після того, як це лихо відбудеться.

Саме тому Роланд так хвилювався.

Він не міг зараз об'єднати мешканців Ґрейкасла в одне військо. Навряд чи аристократія повірить його "казкам", є величезна ймовірність того, що, почувши новини, аристократи побіжать скаржитися саме до Церкви. Так що якщо Роланд і справді збирається зупинити Церкву, то йому доведеться розраховувати лише на свої власні війська із західних територій.

– Але ж у Вас уже є всякі нові знаряддя, а Армія Суддів насправді не особливо сильніша за звичайних лицарів. Не думаю, що вони зможуть перемогти Вас.

Роланд все ще виразно пам'ятав ті моменти, коли Церква була для Найтінгейл вічним джерелом кошмарів. Те, що відьма тепер була настільки впевненою у собі, його навіть трохи здивувало.

Він примудрився підбадьорливо усміхнутися їй, але в глибині душі просто боягузливо зітхнув. Так, Ганна запросто зможе зробити револьвер, але між створенням прототипу і запуском масового виробництва лежить велика прірва. Спускові гачки та циліндри, що автоматично повертаються, це, звичайно, добре. Але якщо Роланд не зрозуміє, як змусити револьвер насправді вистрілити кулю, то жодного штибу від цих гачків і циліндрів не буде. Зараз у нього немає ні Меркурія, ні нітрату ртуті – доведеться шукати якусь альтернативу.

"Сподіваюся, той стражник, якого я відправив до Червоноводного міста, повернеться з добрими новинами", – подумав Роланд.

І в цей момент вже відновила весь свій ентузіазм Блискавка, яка, за ідеєю, повинна була бути на щоденному тренуванні, увійшла до кабінету Роланда і принесла досить несподівані звістки. Прапор, який майорів на сході Прикордонного міста, замінили на блакитний.

І, згідно з таємною системою позначень, розробленою Роландом, блакитний прапор означав, що у Прикордонного міста з'явилася якась нова відьма.