Розділ 19

Розділ 19. Урок

Після приходу зими почав лити дощ, який тривав уже протягом двох днів.

Роланд, нахилившись, дивився, що відбувалося за його вікном. Дощ під дією вітру знову і знову вдаряв по вікнах, створюючи невеликі брижі на склі. Під дією цієї брижі вид міста трохи був мутний. А самі будинки та вулиці були неправильної форми через спотворення. Оскільки не було жодної дренажної системи, вулицями текли річки води.

Далекі гори та ліси були закриті туманом, і були ледь помітні, наче показували межу людства.

Якби такий пейзаж можна було показати в сучасному світі, то натовпи туристів прийшли подивитися на нього. Але найгірше, те, що через дощ довелося припинити будівництво стін. Та перевага, що він отримав учора, показуючи послу зачаток стіни, швидко зникла.

– Щойно Ви сказали, що повітря складається з безлічі газів?

Ясний голос Ганни перервав роздуми Роланда, глянувши на Ганну, він зрозумів, що вона все ще не вірить йому.

– Кхм, Міс Ганно, Вам слід говорити з Його Високістю з належною повагою, – попередив її Картер збоку.

– Не будь так суворий – сказав, повернувшись, Роланд, – Вона тепер моя учениця. – Під час дощу

Роланд вирішив відкрити власні курси природничих наук, скликавши відьом та Картера, він почав викладати. Він був натхненний ентузіазмом муляра Карла. Якщо навіть простолюдин міг відкрити школу, то чому все ще збереглася дискримінація? Цього Роланд зрозуміти не міг, можливо, це було через їхнє невігластво. Тому для розвитку міста він вирішив навчити цих трьох.

Спочатку він кликав ще помічника міністра, але той був надто зайнятий державними справами, тож про це довелося забути. Роланд не знав чому, але з початку зими Беров наповнився зайвим ентузіазмом і тому він майже особисто виконував всю роботу.

Почувши про можливість здобути нові знання, очі Ганни одразу заблищали. Нана, якій не потрібно було лікувати поранених тварин під час уроків, також дуже щасливою. Картер же, який не був зараз нічим зайнятий, вирішив бути присутнім, щоб подивитися, яке чергове безглуздя задумав Принц. Але незабаром після того, як урок почався, очі лицаря втратили інтерес. Погляд Нани також став віддаленим, дивлячись на два слова “Природознавство” в заціпенінні.

Хоча здавалося, що Ганна не могла повністю зрозуміти, що він розповідав їм, вона все ще намагалася запам'ятати все. Роланду довелося зупинити свою лекцію, щоб троє змогли зрозуміти й засвоїти сказане раніше.

Почувши запитання Ганни, він усміхнувся і, кивнувши, сказав:

– Звичайно, навіть якщо вони схожі одна на одну.

– Ваша Високість, я не розумію, тому що гази виглядають однаковими, як ви можете знати, що є різні гази? – висловив свої сумніви Картер.

– Я навіть можу вам це довести.

Роланд знав, що хоч і повірити у сказане було легко, але без доказів вони не зможуть до кінця зрозуміти.

Він вирішив використати простий експеримент, щоб зацікавити їх.

Свічка, склянка, тазик, миска із вапняною водою – це були речі, які він підготував заздалегідь. Хоч у цьому світі й не було такого ж міцного та прозорого скла, як у минулому світі, але й тут воно було досить прозорим, щоб через нього можна було все побачити. Адже за цим простим процесом не треба було уважно стежити.

Раніше Роланд уже проводив цей тест і переконався, що хоч у цьому світі була магія, але закони природи залишилися ті ж, що і на Землі. Він попросив Ганну запалити свічки, а потім покласти в тазик.

– Коли щось горить, воно споживає газ. Цей газ також тісно пов'язаний з кожним живим організмом, якщо ми перестанемо дихати, ми станемо зовсім, як ця свічка. Дивіться. – Роланд поставив склянку на свічку, вогник моргнув кілька разів, але незабаром свічка зовсім згасла.

– Без повітря свічка не горітиме, це зовсім не дивно, – сказав Лицар–Командор несхвально. – Зрозуміло, ми помремо без повітря. Наприклад, потрапивши у воду ми так само помремо, втративши повітря.

Нана кивнула головою.

– Виходить, ти думаєш, що в склянці взагалі нічого немає? – Сказав Роланд, поле чого налив вапняну воду в тазик. Через деякий час вона заповнила половину склянки та зупинилася.

Цей експеримент був настільки класичним, що більшість вчителів початкової школи любили використовувати це як експеримент для підвищення інтересу дітей до природничих наук. Роланд ще не забув випробуваний шок після цього експерименту. З того часу, як він ступив на шлях науки та технології, він уже не міг повернутися назад.

Обережно він підняв один із кутів склянки. Відразу кілька бульбашок булькнуло у вапняній воді.

Відразу ж невелика біла пляма почала виявлятися у склянці.

– Якби в склянці нічого не було, то ми не побачили б такої реакції. Це показує, що повітря містить щонайменше два різні види газів. По суті, свічка, що горить, споживає тільки частину повітря, а інша частина не підтримує вогонь і не може горіти. Хоч він без смаку, безбарвний і не має запаху, як і попередній газ, але його природа є повною протилежністю кисню.

– Що ж... здається, – Картер довго думав, намагаючись зрозуміти побачене. – Але яка користь від того, що ми це дізналися?

– Якщо ми зможемо отримати перший газ, то дозволимо вогню горіти довше, або при отриманні іншого газу ми зможемо різко загасити полум'я! – Раптом сказала Ганна.

У глибині свого серця Роланд відзначив Ганну як генія. Хоч у її твердженнях і була невелика помилка, але принаймні вона думала про використання газів. Ця ідея так само була геніальною.

Роланд зрозумів, що хоч Ганна й не здобула гарної освіти, вона була дуже розумною і здатною логічно мислити дівчиною, ну чи принаймні краще, ніж цей лицар.

– Справді, відколи люди отримали вогонь, вони стали відрізнятися від звірів, хоч і вийшло це у них випадково. Можливо, просто блискавка вдарила в дерево або камінь,  що падає висік іскру. Але якби цього ніхто не помітив, то його не стали б використовувати й ми залишилися такими ж дикими, як тварини. – Поволі Роланд вів розмову в потрібному напрямку. – Метою цього експерименту було показати вам, що цікавість та мислення є двигуном людського прогресу. У природі існує багато подібних потенційних сил, які чекають, коли ми відкриємо та застосуємо їх.

Після того, як Роланд закінчив говорити, Картер все ще мав недовіру до нього. Нана ж, схоже, була у відключенні, хоча вона й подивилася на нього, але погляд у дівчини був розфокусований. З усіх трьох тільки Ганна стояла, опустивши голову, ніби розмірковуючи про щось.

Роланд зітхнув, розуміючи, що їм буде важко повірити у все це, а значить не варто сильно віддалятися від тих ідей, які вони зможуть зрозуміти та осмислити. Багатьох людей це поставить у глухий кут. Природа більшості людей була така, що вони не повірять лише словам, їм обов'язково треба побачити на власні очі те, про що їм говорили, і тільки тоді вони повірять тобі. І тоді вони зрозуміють, як дивовижна природа прихованих у світі сил.

У цей момент чайник, що висить біля каміна, забурчав, а з носика заструменіла пара.

– О, вода закипіла, – сказав Картер, при цьому підходячи до каміна і знімаючи чайник. Взявши ганчірку, він обернув нею ручку чайника і по черзі налив окріп у кружки.

Наприклад, коли Роланд взяв чашку з водою, він відчув температуру води. З відкриття вогню став відомий принцип киплячої води. “Кипляча вода”, сотні тисяч людей були свідками цього і використовували її, але ніхто не думав, що водяна пара, що плавно згинається, може також містити величезну кількість енергії.

За кілька сотень років це стане рушійною силою розвитку людства. За дуже короткий проміжок часу це змінить історію людства. Хоча принцип був простий, проблема була не в обмеженій технології. Ні, проблема в тому, що першим вибором для більшості людей була ферма. Так само було і з відьмами, але Роланд не був одним із таких невігласів. Використовуючи магію, щоб боротися у битві? Це був лише спосіб варварів… З магією, яку хтось міг би створити, він міг би замінити деякі з ключових технологій, аби прискорити процес розвитку людини. То справді був правильний спосіб використання магії.

Уроки тривали до самого заходу сонця, а після того, як вони всі разом повечеряли, Роланд вирушив до своєї кімнати. У цьому суспільстві не було жодного нічного життя, навіть такого поняття ще не існувало. Щойно наставала ніч, люди розходилися по спальнях. Бувши Принцом, він, звичайно ж, мав право скористатися служницею для задоволення деяких природних потреб.

Але чомусь ця думка йому не сподобалась. Як тільки він запалив свічку, почув сплеск, після чого пролунав голос:

– Це була досить хороша лекція, я навіть не очікувала, що Четвертий Принц був ученим.

Цей голос належав невідомій жінці. Відразу ж на обличчі Роланда виступив холодний піт, тільки Бог міг знати, як ця жінка потрапила до його кімнати, якщо це не вбивця, тоді хто? За мить він кинувся до дверей, але не встигнувши доторкнутися до ручки, завмер, бо біля його вуха щось промайнуло. Розглянувши уважно предмет, він виявив, що це був короткий кинджал, застромлений тепер у двері на відстані одного пальця від його вуха.