Розділ 33

Розділ 33. Порох

За чверть години Залізна Сокира ляснув в долоні й сказав – всім підвестися, Його Високість, Четвертий Принц прийшов.

Завдяки отриманій раніше підготовці Ван не замислюючись став на колишнє місце. Він уже майже на підсвідомому рівні виконував ці накази.

Повільно Принц прогулювався стіною, але раптово сповільнився, коли проходив повз Вана.

Роланд мовчки зітхнув і сказав собі: – Вставати в таку рань.

Він тільки–но перестав розбиратися з недавнім бунтом і хотів відпочити, але раптово йому нагадали, що він повинен перевірити результати тренувань. Саме тому Роланду було шкода себе.

Він не змикав очей усю ніч, тож ходив сонний весь день. Але він мав прийти, адже якщо верховний командувач не приходитиме, то весь бойовий дух команди впаде.

Фактично Роланд не вважав цих людей своїми товаришами, адже було невідомо, як вони поведуться в момент небезпеки. А якщо він крикне гасло, і ніхто його не підтримає, йому буде неймовірно соромно. А чи було б краще просто поговорити з кожним і заробити його повагу?

Дотримуючись цього плану, він підійшов до першого хлопця, що трапився, і поплескав його по плечу.

– Навчання важке, ти відчуваєш втому? Тобі достатньо їсти 3 рази на день?

Раніше Роланд дав приклад, як треба було відповідати на всі питання, і згідно з його прикладом

хлопець мав голосно сказати:

– Нас все влаштовує, ми зовсім не втомилися!

Але результат був зовсім інший, ніж він очікував. Чоловік обернувся прямо до нього та опустився на одне коліно.

Тим часом Ван відчув, що був благословенний, тому що його високість турбувався про його справи й навіть запитав, чи він не втомився! Зазвичай усі з королівської родини навіть не хочуть говорити із солдатами. Тому навіть відсалютував лицарський знак поваги, присівши на коліно. Хоч те, що для нього може бути цей знак не зовсім відповідний, але зараз він думав лише про одне «Коли я пізніше повернусь, то я буду зовсім іншою людиною».

Коли ж його попросили встати, у Вана в голові творився бардак, він навіть не пам'ятав, що відповів.

Зрештою, його високість запитав кожного. Також він сказав, що якщо у когось є пропозиції щодо тренувань, то нехай вийде вперед. Почувши це, розум Вана наповнився думками, а найголовнішою було, що це чудова нагода! У його думках він думав, що якщо вони одні стоятимуть на стінах, то швидше за все не витримають натиску звірів.

Тому він почав старанно підбирати слова:

– Ваша честь... Ваша шановна Величність, нинішня чисельність ополчення надто мала. Якщо ми після таких тренувань станемо на захист, то зможемо захистити лише третину стіни, при цьому померши...

Навіть якщо Четвертий Принц почне набирати зараз нові групи, то на їхнє навчання просто не вистачить часу. Крім того, було важко спорядити зброєю і всім необхідним 100 осіб.

Якщо його високість розуміє це, то він, швидше за все, запросить найманців як основну силу. Їм не потрібно було навчання, і вони одразу могли бути відправлені в бій, також у них вже були обладунки та зброя, але їхні послуги не дешеві.

Роланд на хвилину замислився, потім кивнув і сказав:

– Так, ти маєш рацію, з нашою нинішньою силою, охороняти все місто буде проблематично Ван Ер зрадів…. Тому що його високість погодився з ним.

Але він не чекав наступних слів: – Але демонічні звірі майже нічим не відрізняються від звичайних звірів, вони ж не розумні?

– Так, Ваша Високість, ви маєте рацію, демонічні звірі майже нічим не відрізняються від звичайних, їх звички так само залишаються колишніми... але я не бачив їх, тому не знаю чи так це.

– Саме це я хотів почути. Між річкою Чишуй та північним схилом відстань майже 600 футів, ми можемо заманити їх у певну місцевість, яку підготуємо заздалегідь.

– Ви маєте на увазі пастки? – раптом запитав Залізна сокира.

– Так, але ми не робитимемо пастки, які роблять звичайні мисливці. Зазвичай їх приховують, але ми зробимо зовсім інакше. Ми поставимо блокпости, а довкола них вириємо траншеї, відвали, рови. Таким чином, ми приведемо їх до потрібного нам місця, де буде розташовуватися наш головний захист. – сказав Роланд і прямо подивився на Залізну сокиру, – Як заманювати цих тварин, напевно, ніхто не знає так добре, як ви.

– Для нас буде не важко направити їх, адже кожен з них має свою слабкість. Але, ваша високість, хіба не небезпечно збирати всіх звірів в одній точці?

– Якби ми покладалися на списи та луки, то справді було б небезпечно.

Після цих слів він зібрався йти, але, підійшовши до Вану, він сказав, – Твої спостереження були дуже хороші, як тебе звуть?

– Ва–Ван Ер, Ваша Високість.

– Я порекомендую тебе на посаду віцекапітана однієї з команд моїх лицарів, Містер Ван Ер, я дуже задоволений тобою.

***

Поруч із будинком для виробництва цементу, Роланд збудував новий будинок. Він був призначений для виробництва пороху.

Ця будівля була величезною, тільки один вхід був 300 м2. Також він не забув про правила пожежної безпеки. Двоє рицарів охороняли вхід. Ті, хто хотів увійти, мали проходити ретельний огляд, і забирати все, що могло створити вогонь. Щоб Найтінгейл ненароком не зайшла, він спеціально повісив бавовняні фіранки на двері.

– Це те, що ви назвали новою зброєю? – сказав Картер, Роланд покликав його, щоб показати новий винахід, повільно він узяв порошок у руку і сказав, – Це не сніг, чи не так?

Можливо, Залізна Сокира, ніколи не бачив, як виглядає сніжний порошок, але Картер був часто на званих вечерях і багато разів бачив його. Його рецепт ретельно зберігався від сторонніх вух, але якщо Принц захотів дізнатися його, то йому ніхто не завадить.

– Це Сніжний порошок, але не зовсім – сказав Роланд, – це новітня розробка алхіміків, яку я назвав порох.

Він був простий у виготовленні та не потребував екзотичних матеріалів. Для його створення потрібно було лише змішати вугілля, селітру та сірку в пропорції 1:1:7.5, до того ж для його виробництва не потрібно сильно накрученого обладнання.

Але Роланд використовував співвідношення 3:1:1, а також іноді додавав ртуть, олію, мед тощо, але якщо неправильно розрахувати, він починає випускати менше диму і майже не горіти. Втім, Роланд розумів, що алхіміки гратимуть із пропорціями, а за 30 років підберуть ідеальну і близьку до справжнього пороху пропорцію.

Навіть без самої зброї порох був дуже грізною зброєю.