Розділ 82

Розділ 82. Перша подорож на «Маленькому Місті»

Справжній досвід у плаванні під вітрилами був лише у Блискавки, тому її і призначили на посаду штурмана.

До того ж Блискавка була страшенно захоплена баржею – її приваблювали дивна форма та унікальні матеріали. Дарма, що корабель виглядав досить примітивно, в ньому все ж таки були присутні всі необхідні частини для того, щоб це називалося кораблем.  Баржа, природно, могла пересуватися та повертати, але Блискавку до керма не підпускали. 

Зрештою, під час подорожі океанами зі своїм батьком Блискавки жодного разу не дозволили керувати – вона просто стояла поряд і спостерігала.

Відповідно до традиції першої подорожі, Блискавка розбила об борт корабля пляшку гарного вина, а потім голосно наказала підняти вітрила. Картерові, як капітанові судна, дуже не сподобалося, що замість нього командує якесь дівчисько, тому він, почувши кожен наказ Блискавки, негайно дублював його.

Вітрила «Маленького міста» були пошиті з безлічі шкур тварин – звичайних: волових та овечих шкур, і тих, якими займалися безпосередньо в Прикордонному місті: вовчих, ведмежих та інших шкур диких тварин.

 Вітрила вийшли різнокольоровими – коричнево–сіро–білими, і здавалося, що їх пошили з купи різних простирадл. 

За формою вітрила були трапецієподібними, розділеними між собою чотирма балками. Вітрила кріпилися на щогли на кшталт штор – величезними залізними кільцями, одягненими на щогли та одягненими в самі вітрила, причому нижній кінець вітрил лежав на палубі. Щоб підняти вітрила, потрібно було просто потягнути за мотузку.

Щоб максимально спростити керування кораблем на «Маленькому місті» повісили лише два вітрила, за кількістю щогл. Вони висіли паралельно один до одного і перпендикулярно палубі. Якби так сконструювали звичайний двощогловий корабель, то у нього були б проблеми з пересуванням – працювало  лише одне вітрило. 

Але з умінням Венді спрямовувати вітер така конструкція баржі була дуже зручною, відьма просто стоятиме на палубі і дутиме вітром відразу на обидва вітрила. У такому разі кермо буде простіше повертати.

Переконавшись, що вітрила піднято і все йде як треба, Блискавка наказала робітникам, що залишилися на причалі, віддати швартови. Погода була просто чудовою – легкий сніг під впливом слабкого вітерця гарно опускався вниз, а корабель повільно вийшов із бухти.

Дівчинка повільно опустилася ближче до Браяна і скомандувала:

– Право керма!

Капітан, не відстаючи, продублював наказ:

– Право керма!

– А? У сенсі "право керма"? – насупився Брайан і похитав головою. – Це скільки повних обертів?

– Ну ні, ти зараз маєш повернути кермо в ЛІВО, – сказала Блискавка, підходячи ще ближче. – Ну ж бо. Чи мені допомогти?

У радісному переполоху вона й забула, що ніхто з цих людей раніше кораблем не керував, тому вони не розуміли навіть прості команди. Блискавка прикинула, що в них навіть не вийшло б просто підняти вітрила, якби це був звичайний корабель. Те, що цим кораблем можна було керувати командою, що складалася менше, ніж із десяти осіб, було заслугою Принца і того, як він спроектував баржу.

Блискавка вхопилася за ручку штурвала, що був вище за неї, і, піднявшись, повільно повернула його ліворуч. Штурвал був величезним і важким – звичайна жінка з ним навряд чи впоралася б. За відсутності механічної допомоги та гідропідсилювача для повороту доводилося ще й долати опір води.

 Але Блискавки це не завдало жодних проблем – вона просто злетіла, не доклавши до повороту керма жодних зусиль. Дівчина раптом помітила, що на основі штурвала знаходиться невелика опуклість – вона зупинила штурвал у крайній точці руху. Блискавка невимовно здивувалася – вона точно знала, що цей корабель Принц спроектував сам, так звідки він дізнався про цю маленьку деталь? Навіть дуже досвідчені моряки, які роками ходили морем, не завжди знали про існування та призначення цієї штуковини.

– Сестро Венді, починай закликати свій вітер.

Венді, що стоїть на навісі, не знала, сміятися їй або плакати: «Його Високість питав про те, чи не боюся я висоти, через ЦЕ?! Так, і тепер я рухатиму корабель своєю магією?»

Згадавши своє минуле, нудне життя, повне прання та готування, Венді раптом підбадьорилася. Вона широко розчинила руки, увійшовши у свій звичайний стан, і наказала вітру сильно дмухати знизу вгору, злегка відхиляючи його у бік вітрил.

Чесно кажучи, Венді і не думала, що це, на перший погляд, просте заняття може бути таким складним.

Хоч  відьомська сила Венді прокинулася понад п'ятнадцять років тому, жінка так і не намагалася повністю осягнути свої можливості. Звичайно, іноді вона чаклувала – чи то різкий порив вітру, щоб відвернути ворога, чи ураган, щоб змахнути монстра з урвища – все це було одноразовими викидами величезної кількості магічної сили. Коли Венді вже жила в таборі, то під час приготування їжі іноді теж чаклувала, але завжди по дрібниці. Раніше в неї не було якоїсь мети в магії. Зараз же, подумавши про Ганну, яка на повну використовує свої сили, Венді трохи збентежилася.

– Зараз ти маєш практикуватися в магії, щоб повністю осягнути свої можливості – як Ганна, наприклад.

– Це не було марними словами. Ну що ж, відсьогодні я цим щільно займуся, – Венді глибоко зітхнула і сфокусувала всю свою увагу на керуванні вітром.

Попри те, що їй так і не вдалося рівномірно розподілити вітер, вітрила все одно надулися і, під тугим струменем вітру, жалібно заскрипіли. Корабель повільно повертав праворуч.

– Воно й справді рухається! – закричав Картер.

– Його королівська Величність перетворив бетон на човен, і змусила його плавати по воді! – засміявся сер Пайн. – Є щось, чого він зробити не може?

«Маленьке місто» віддалялося від берега все далі й далі, акуратно рухаючись до центру річки.

Венді могла створити потік вітру з нізвідки, але з вітром, що дув з півночі, нічого вдіяти не могла – тому вітер дув відразу з двох сторін, і Венді не могла магією рухати корабель по ідеальній прямій. Тому їм довелося докладати зусиль та правити курс штурвалом. Блискавка не могла навчати Брайана лише словами, тому йому довелося самому крутити штурвал і вирівнювати корабель. Щоб дозволити йому повністю опанувати мистецтво управління кораблем, Блискавка лише попросила трохи частіше міняти курс корабля – їй потрібно скорегувати градус повороту корабля за кожен градус повороту штурвала.

Вони ходили річкою Чишуй вже понад годину, але раптом Венді абсолютно вибилася з сил.

Причому проблема була аж ніяк не в її магії – відьма фізично втомилася так, що більше не могла стояти.

Попри те, що Венді була закутана в теплий одяг на зразок пінгвіна, їй так і не вдалося повністю захиститися від холодного вітру. На її бавовняну шапочку налип шар снігу, і Венді вже давно не відчувала рук і ніг, намагаючись утриматися на навісі, що хитається. Їй пощастило, що Блискавка помітила її невпевненість, інакше Венді просто втратила б свідомість.

Дівчинка швидко підлетіла до Венді та, обхопивши її за талію, заволала Брайану міняти курс у напрямку до доків.

Кермовий навіть зміг не помилитися зі стороною, і акуратно повів корабель ліворуч. Блискавка в цей час злетіла з навісу вниз, міцно вхопивши Венді – вітрила ледве як, але могли врятувати від вітру. Внизу було трохи тепліше, тому решта майже не мерзла. Блискавка, трохи поміркувавши, дійшла висновку, що не може довірити новачкові швартовку до доків, незважаючи навіть на те, що вона сама не мала в цьому практики.

Коли вони, нарешті, пришвартувалися і почули, як судно вдарилося об берег із гучним стукотом, всі на борту чомусь схвилювалися. Втім, звук був страшний, але нічого страшного не сталося, тому моряки швидко опустили вітрило і згорнули його. Потім вони встановили трап для спускання людей на причал.

На щастя, далеко від доків корабель не йшов – вони якраз вчасно розвернулися і попливли назад, до Прикордонного міста. Схопивши Венді, Блискавка швидко полетіла до замку. Картер, змірявши кам'яний корабель поглядом, зітхнув. Без допомоги відьми він виводити його з доків не ризикне.