Розділ 100

Розділ 100. Десятитисячний імунітет (частина 1)

Цзянь Чен залишив таверну і пішов купити гарбуза для води, а так само бочку досить велику, щоб там помістився чоловік. Крім цього він заповнив вичерпані повсякденні речі, необхідні кожному мандрівнику, а також купив 20 наборів одягу. Отримавши все, що йому було потрібно, Цзянь Чен залишив місто і попрямував до дикої місцевості.

Прибувши в безлюдний гай, він озирнувся. Переконавшись, що немає нікого поблизу, Цзянь Чен зняв просторове кільце і витяг тіло змії. Потім він витяг десятки гарбузів і поставив на землю.

Серце Цзянь Чена стрибало у грудях, поки він розглядав майже 80 метрове тіло змії перед ним. Усередині нього з'явилося непереборне почуття радості.

Деякий час розглядаючи змію, Цзянь Чен глибоко вдихнув і заспокоївся. Потім він матеріалізував свій меч і підійшов до неї.

Його меч встромився прямо в її тіло, і з нього полилася кров. Негайно Цзянь Чен відкрив один із гарбузів і поклав його під струмінь крові.

У цей час повітря наповнилося різким і їдким запахом крові.

Відчувши цей запах, Цзянь Чен насупився і пробурмотів:

- Смугаста золота змія справді по праву зветься рідкісним та унікальним звіром. Я не очікував, що запах її крові буде настільки їдким.

Він був схвильований, побоюючись, що запах змії приверне до нього неприємності.

Цзянь Чен пробув у такому нервовому стані дві години, доки половина всіх гарбузів не була заповнена. За його підрахунками, він зібрав лише 100 літрів крові змії.

Закривши наповнені гарбузи, Цзянь Чен помістив їх у просторовий пояс, а потім знову прибрав тіло змії в кільце і залишив місцевість. Запах крові відчувався всюди, поширюючись протягом двох годин. Цзянь Чен не був певен, чи принесе йому цей запах неприємності, але береженого бог береже.

Хоч він підозрював, що надто турбується з цього приводу, але заради мінімального ризику йому довелося пройти крізь такі незручності.

Цзянь Чен повернувся до Міста Пробудження та відпочивав там 2 дні. Не почувши жодних новин із приводу змії, він знову покинув місто. Цього разу він вирушив в інше місце, зовсім протилежне до початкової позиції. Пройшовши понад 20 миль, він нарешті знайшов самотнє та безпечне місце. Цього разу він знову витяг тіло змії та почав розтинати його.

Він міг зробити це в місті, але тіло смугастої золотої змії було зовсім не таким, як у решти магічних звірів. Воно випромінювало їдкий запах, який міг привабити безліч людей. Наразі Цзянь Чен не міг дозволити собі привертати увагу експертів у місті.

Процес пройшов гладко. Захист тіла змії був жахливий, але завдяки нинішній силі Цзянь Чена він зміг пробити її.

Він обережно дістав зі шлунка змії маленький об'єкт розміром із великий палець. Цзянь Чен підняв його на рівень своїх очей, щоб розглянути ближче. Променисто посміхаючись, він пробурмотів:

- Так це і є дорогоцінний жовчний міхур смугастої золотої змії.

Колір цього жовчного міхура зовсім відрізнявся від інших змій. Зазвичай жовчні міхури змій мали блакитно-зелений та чорний кольори, але у цієї змії він був повністю малинового кольору. Він чимось нагадував червоний дорогоцінний камінь.

Цзянь Чен дістав маленьку нефритову пляшку з пояса і поклав жовчний міхур у неї. Він був дуже важливим, тому що цей компонент був необхідний для отримання десятитисячного імунітету. Жовчний міхур смугастої золотої змії був набагато важливіший за її кров.

Незабаром шкіра змії була повністю прибрана Цзянь Ченом, і тепер тіло змії виглядало як довгий член.

Найціннішими частинами тіла змії були її кров та жовчний міхур. Інші її внутрішні органи теж мали цінність, але в очах Цзянь Чена вони були марними. Він засунув труп змії назад у кільце, збираючись готуватися до останніх кроків.

Цзянь Чен озирнувся довкола і деякий час вагався. Закусивши губу, він дістав велику бочку, заготовлену раніше, і поставив на землю. Потім він почав діставати заповнені кров'ю гарбузи та виливати їх у бочку

Цзянь Чен збирався прямо зараз розпочати ритуал набуття Десятитисячного Імунітету. У місті він явно не міг займатися цим через жахливий запах крові змії.

Незабаром вся кров була вилита в діжку, заповнивши її майже до країв. Тепер цей моторошний запашок поширився по всій окрузі, через що Цзянь Чен важко міг дихати.

Деяка кров у магічних звірів зовсім відрізнялася від інших, і смугаста золота змія була одним із таких магічних звірів.

Коли Цзянь Чен пив її кров, то він не мав часу, щоб звертати увагу на її запах, бо він був сфокусований на власному лікуванні. Тоді він зовсім не помітив, наскільки нестерпним був цей запах.