Розділ 69

Розділ 69. Найманець Першого Класу

По всьому континенту Тянь Юань у кожному місті будь-якої з країн знаходилася Гільдія Найманців, що знаходиться в центрі міста. Поруч із нею зазвичай перебували кілька маленьких банків.

Місто Білої Хмари було лише Містом Другого Класу, але займало велику площу. Цзянь Чен йшов цілих 30 хвилин, перш ніж потрапити на галасливу центральну вулицю. Перед ним була 20 метрова будівля, що височіє над рештою. Це і була Гільдія Найманців.

Будівля Гільдії Найманців була велика і своєю конструкцією була схожа на гігантського магічного звіра. Численний потік найрізноманітніших найманців входив і виходив із будівлі.

Цзянь Чен увійшов усередину Гільдії Найманців. Він був уперше в такому місці. Однак він давно хотів стати досвідченим найманцем, тому вивчив книги про гільдію в бібліотеці академії.

Усередині було багато народу, а ділове вікно мало перед собою велику чергу. Торговельні вікна були заповнені людьми, які намагаються здати свої завдання. У дальній частині будівлі знаходилося реєстраційне вікно з холодною та самотньою атмосферою.

Цзянь Чен підійшов до цього вікна і заговорив:

– Здрастуйте, я хотів би записатися в найманці.

Людина, відповідальна за реєстрацію, була близько 60 років. Хоч він був старий, але все його обличчя мало червоний колір, а очі блимали.

Старець байдуже подивився на Цзянь Чена і монотонно промовив:

– Щоб стати найманцем, треба спочатку стати Святим. Ти вже досяг цього рівня?

– Я вже став Святим. – відповів Цзянь Чен.

Старець оглянув його і простягнув шматок паперу.

– Назви своє ім'я.

– Цзянь Чен!

Цзянь Чен не збирався використовувати ім'я Чангуань Сянь Тянь, намагаючись втекти, так що його оригінальне ім'я довелося дуже доречним.

– Скільки тобі років?

Цзянь Чен трохи подумав.

– Двадцять років.

Він не міг назвати правдивої цифри, бо 15-річні Святі були рідкісні на континенті Тянь Юань. Якби він сказав правду, то це викликало б проблеми у майбутньому. Мало хто знав про його справжній вік, навіть в академії лише заступник директора та директор знали його точний вік.

Двадцять років було нормою для людини, щоб стати Святим, а оскільки його фізичний розвиток сильно обігнав інших, ніхто б не запідозрив, що йому всього 15. З його нинішнім виглядом майже не можна було відрізнити його від справжнього 20-річного хлопця.

– Якого рівня сили ти досяг?

Старець записував інформацію на аркуші паперу.

– Початковий Святий.

Решта процесу становлення найманцем був простий. Заплативши податок в одну срібну монету, Цзянь Чен офіційно став найманцем. Він забрав свій значок найманця, що є найнижчим рангом, бо він був лише на початковому рівні Святого.

Після цього він вирішив не затримуватися в Гільдії Найманців і швидко залишив будинок, спитавши направлення до магазину ліків.

Хоч на континенті були Сяючі Святі Майстри, які могли лікувати рани, але їхня кількість була маленька. Статус кожного з них був дуже високий через це, особливо для найманців. Запросити такого в групу дорого коштувало. Лише найбільші та найсильніші групи могли дозволити собі таке. Якщо ти хочеш насолодитися перевагами наявності Сяючого Святого Майстра, то маєш заплатити величезну суму грошей, особливо якщо ти самотній чи слабкий.

На континенті була незліченна кількість найманців і незліченна кількість поранень кожного божого дня. Оскільки сяючих святих майстрів на всіх не вистачало, то їм прийшла альтернатива у вигляді ліків із рослин. Загоєна здатність такої медицини була незрівнянна зі здібностями Сяючих Святих Майстрів, але найманцям цього було достатньо. Причина в тому, що вони були вкрай дешевими, за винятком високоякісних ліків.

Магазин з ліками був великий та заповнений людьми. Він зовсім відрізнявся від Гільдії Найманців, яка мала звукоізоляційні стіни. У Гільдії людям доводилося кричати, щоб почути один одного, а тут народ спокійно балакав.

Усередині було багато черг. Оглянувши магазин, Цзянь Чен знайшов чергу з невеликою кількістю людей і в очікуванні.

– Чого хотіли купити?

Нарешті, настала черга Цзянь Чена, і його радісно привітала людина за касою.

– Мені потрібно кілька рослин, у вас вони є на продаж?

Помічник дивно подивився на нього. То був перший раз, коли людина прийшла купити не ліки, а рослини. Не дивлячись на інтерес, він запитав:

– Звичайно, є, але я не знаю, що шановний покупець хоче.

– Мені треба трохи Трав Кіліна, Цукрової Трави, Трави Скелета, Пилоподібної Трави, Квітки Антилопи, Бульбової Квітки, Лілій та Черепахових Бульб… У вас такі є?

Цзянь Чен назвав майже 10 різних видів трав.

Помічник миттєво кивнув.

– У нас вони є, такі трави часто трапляються і не є дорогими. У нас є всі, але я не знаю, скільки вам потрібно.

Цзянь Чен радісно посміхнувся. Він дістав золоту монету і поклав на прилавок зі словами:

– Трохи кожного виду!

Ці рослини були дуже поширені на континенті, і однієї золотої монети вистачало, щоб купити цілий віз таких.

Побачивши золоту монету, людина променисто посміхнулась.

– Добре, почекайте трохи, шановний покупець. Я зараз все принесу.

З цими словами він пішов у задню кімнату.

Заплативши за рослини, Цзянь Чен залишив магазин і вийшов із міста. Він пройшов 10 миль від міських стін і увійшов у маленький ліс. Там він накопав трохи землі та зірвав кілька дерев'яних листків. Поклавши це у просторовий пояс, він повернувся до міста.

У місті він купив новий одяг і заліз у пустельний провулок. Озирнувшись на всі боки, Цзянь Чен витягнув трохи рослин кожного виду, які купив раніше.

Спершу він подрібнив їх у порошок за допомогою рук та ніг, потім змішав їх із водою. Додавши в це бруд і листя, він знову все ретельно подрібнив. Він продовжував змішувати їх, доки не видавив трохи залишкового соку. Взявши результат у руки, він відразу вимазав цим соком обличчя.

Піднявши голову, обличчя Цзянь Чена кардинально змінилося. Тепер він виглядав зовсім інакше, навіть рідна мати б його не впізнала. Його прекрасні риси змінилися на звичайнісінький вигляд, а вії та брови вкоротилися. Незмінними залишилися лише його спокусливі очі та худа постать.

Але цього було замало, у руці Цзянь Чена з'явився срібний меч. Він заніс меч за спину, туди, де знаходилося його довге волосся.

Меч промайнув білою смугою і його колись довге волосся вкоротилось до плечей. Він змінив свій дорогий одяг на речі з грубої шкіри.

Тепер ніхто не міг би впізнати в ньому колишнього Цзянь Чена.

Декілька миттєвостей він витратив, щоб переконатися, що нічого не проґавив. Задовольнившись результатом, він спалив старий одяг і вийшов із провулка.

Знову увійшовши до Гільдії Найманців, Цзянь Чен пішов до зали місій. Всі завдання були розділені на 5 типів: S, A, B, C і D. Найвищим типом був S, а нижчим D. Зараз Цзянь Чен був лише найманцем рангу D, тому він міг брати лише відповідні своєму рангу місії.

Ранг найманця залежав від кількості виконаних завдань, його честі та сили. Найманці рангу D повинні бути як мінімум бути святими, коли найманці рангу С повинні мати мінімум силу Великого Святого. За такою системою найманці рангу S повинні були досягти сили та слави Земних Святих Майстрів.

Але навіть якщо ти маєш силу Земного Святого Майстра, без відповідної репутації ти не можеш вважатися найманцем рангу S. Система рангів не мала коротких шляхів.

Завдання рангу D приносили багато грошей, але були нудними. Більшість із них стосувалися пошуку втрачених речей чи перевезення товарів із магазину до магазину. Такі завдання не цікавили Цзянь Чена.

Зараз він хотів отримати завдання, що дозволяє йому залишити Королівство Гесун, тому що секта Хуа Юн мала найбільшу силу в ньому. Хоч він і змінив свій вигляд, але не було гарантії його безпеки. Щоб убезпечити себе від випадкового виявлення, потрібно було залишити Королівство Гесун і піти туди, де секта Хуа Юн не мала влади.

На жаль, надто мало завдань дозволяли найманцям подорожувати між країнами. Більшість їх призначалися для сильних найманців високого рангу. Саме тому Цзянь Чен не знайшов жодної потрібної йому місії у списку рангу D.

Подумки зітхнувши, він покинув Гільдію. Йому потрібно було приєднатися до каравану, якщо він хотів залишити королівство. Поодинці він міг зіткнутися з групою бандитів, які становили небезпеку навіть для нього. Але навіть якщо йому пощастить не зіткнутися з грабіжниками, прикордонний форт не зможе подолати з легкістю.