Розділ 91

Розділ 91. Січ і вбивство

Смугаста золота змія уважно стежила за мечем, що ширяє, висовуючи свій роздвоєний язик. Неймовірно сильна і різка Ці витала в повітрі, і змія відчувала її. Через це вона не збиралася бездумно атакувати.

Цзянь Чен повільно заплющив очі та продовжив вивчати загадкове відчуття, породжене його духом, що контролює меч. Потім його наміри змінилися, а Меч Легкого Вітру перетворився на блискавку і вдарив по змії на величезній швидкості.

*Свист повітря, що розсікається*

Поки меч летів у бік зміїної голови, він видав пронизливий свист. Змія навіть не встигла зреагувати, а меч уже встромився в її мозок. На її голові утворилася глибока рана, з якої полилася кров і окропила голову змії червоним.

Хоча Цзянь Чен був усе ще стиснутий хвостом змії та перебував у повітрі, але ця рана дуже втішила його. Раз він зміг пробити її захист, то це давало йому шанс обезголовити та вбити змію.

Він знову використав техніку духовного контролю меча та продовжив атакувати змію.

Меч Легкого Вітру під контролем Цзянь Чена перетворився на срібний промінь світла, що безперервно пронизує змію. Проте зараз він атакував тіло змії.

Ще одна глибока рана з'явилася на тілі змії, але ця рана явно не зачепила життєво важливих органів.

Серце змії знаходилося за сім дюймів від її голови. Атака меча пробила перший шар захисту, але не змогла поранити серце, яке було за ним.

Відчувши, що її серце намагаються пронизати, змія запанікувала. Вона почала звиватися і намотувати своє тіло навколо місця, де було її серце. Її хвіст тим часом відпустив Цзянь Чена.

Той упав на землю і миттєво відчув нудоту, але сильний дух Цзянь Чена придушив це почуття.

Спираючись на праву руку, Цзянь Чен підвівся з землі з великою скрутою. Він глянув на ліву руку, яку не відчував. Усе його тіло почало слабшати, через що Цзянь Чен змінився на обличчі. Правою рукою він розірвав одяг і побачив, що половина тіла, починаючи з правого плеча і закінчуючи лівою частиною тулуба, набула чорного кольору. І цей чорний колір рухався далі тілом.

– Яка сильна отрута!

Пройшло так мало часу з моменту укусу, але отрута вже поширилася на половину його тіла. Така швидкість поширення змусила Цзянь Чена відчути жах. Найгіршим був той факт, що його Свята Сила не могла сповільнити отруту.

Згадавши, що світла Свята Сила могла допомогти сповільнити отруту, Цзянь Чен не гаяв часу. Використовуючи меч для битви зі змією, він почав збирати світлу Святу Силу навколо себе.

Світла Свята Сила почала швидко збиратися навколо нього і незабаром білий туман з'явився біля нього, концентруючись дедалі більше. За кілька хвилин білий туман перетворився на молочного кольору сяйво, що оточило Цзянь Чена. Збоку було схоже, ніби його огорнув білий кокон, а світло, яке він випромінював, не завдавало біль очам.

Усередині кокона світла Свята Сила рівним потоком прямувала до тіла Цзянь Чена. Отрута, нарешті, зустріла перешкоду і суттєво уповільнила своє просування по тілу. Але це був єдиний ефект, дарований світлою Святою Силою. Попри її силу, здатну вивести багато отрут і вилікувати багато ран, проти отрути смугастої золотої змії ця сила була практично марна. Все, що світла Свята Сила могла зробити, – це відстрочити неминуче.

Зовні кокон Меч Легкого Вітру кружляв навколо змії, залишаючи по собі біле коло в повітрі. Змія пильно спостерігала за ним, захищаючи поранену частину тіла. Навіть вона тепер зрозуміла, що її життя було під загрозою.

*Свист повітря, що розсікається*

За секунду меч змінив свою траєкторію і встромився в голову змії.

Під духовним контролем Цзянь Чена його меч був надто швидким, у кілька разів швидше, ніж якби він особисто тримав його в руках. Змія зовсім не встигала за його рухами.

*Хісс*

Відчуваючи гострий біль, смугаста золота змія відкрила рота, з якого полилася густа сіра отрута. Ця отрута швидко поширилася навколишнім середовищем, і всі рослини почали в'янути. Навіть дерева не могли чинити опір їй, вони стискалися, а їхнє листя набувало помаранчевого кольору і падали на землю, ніби настала осінь.

З поширенням отруйного туману повітря навколо наповнилося ним, знищуючи рослини та дерева.

Цзянь Чен затримав подих, а білий кокон почав зникати. Навіть світла Свята Сила не могла протистояти цій отруті, тому він дуже боявся цього туману.

Використавши свою отруту як захист, змія почала рухатися і негайно спробувала втекти. Змія, яка вселяла страх навіть найсильнішим із людей, сама до смерті боялася Меча Легкого Вітру. У такій ситуації вона вирішила більше не гнатися за Цзянь Ченом.

Побачивши це, Цзянь Чен злякався. Він без вагань наказав своєму мечу пуститись у погоню за змією.

Через те, що він уже був отруєний, йому була потрібна її кров, іншого виходу не було. Світла Свята Сила була йому тут не помічником, він все одно помре, зрештою. Та й контролювати цю силу було вкрай важко, тому Цзянь Чен не міг вічно лікувати себе.

Меч Легкого Вітру промайнув лісом і наздогнав смугасту золоту змію, застромивши в місце, де було її серце.

Проти такої швидкості вона не мала шансу ухилитися, і меч пронизав її серце наскрізь.

Коли це сталося, змія здригнулася востаннє і завмерла. Видавши передсмертний стогін, вона без життєво впала на землю.

– Ффууу ...

Цзянь Чен глибоко зітхнув. Його серце мало не вистрибнуло з грудей, але тепер уже заспокоїлося. Він успішно захистив своє життя.

Металевий звук почувся в момент, коли меч пролетів повітрям і повернувся в руку Цзянь Чена.

Придушивши захоплення Цзянь Чен побіг у бік тіла змії. Йому треба було ввібрати її кров, щоб позбутися отрути. Кожна секунда зволікання наближала його до загибелі.

Тремтячи, він наблизився до 50 метрового тіла змії та впав на коліна, схопившись за частину тіла, звідки текла кров. Піднявши її до рота, Цзянь Чен без вагань почав пити кров.

Великими ковтками він пив її кров, відчуваючи особливу енергію, що проникала у його шлунок. Куди б ця кров не потрапляла, зміїна отрута починала відступати. Проти такого антидота в отрути не було шансів на опір.

Відчуваючи зміни у своєму тілі, Цзянь Чен почав пити ще більше зміїної крові, ніби то був рідкісний делікатес.