Розділ 97

Розділ 97. Загадковий старий

Долоня відправила Цзянь Чена у політ на 20 метрів назад, перш ніж його тіло знову впало у воду. Цзянь Чен з подивом відчув величезну силу у її долоні. Цей єдиний удар завдав йому невеликої травми, а грудна клітка почала хворіти.

Цзянь Чен загреб воду рукою і вистрибнув із річки у бік лісу. Сховавшись за широким деревом, він використав святу силу, щоб випарувати краплі води на своєму тілі, а потім швидко взяв просторе кільце з намиста на шиї та дістав останній комплект одягу.

Як тільки він одягнувся, його бліде обличчя знову завмерло, і Цзянь Чен миттєво відскочив убік.

*Бам!*

Дерево, за яким він ховався, рознеслося на тріски від жахливої кількості чистої Святої Сили. На місці, де секунду тому стояв Цзянь Чен, утворився кратер.

– Ти мерзотник, який посмів підглядати за мною під час купання! Я вб'ю тебе!

Її голос тремтів від злості, а її обличчя з кожною секундою ставало все червонішим. Її тендітні долоні містили синього кольору Святу Силу і полетіли у бік Цзянь Чена з такою швидкістю, що вітер засвистів у вухах.

Відчуваючи величезну силу її долоні, обличчя Цзянь Чена стало надзвичайно серйозним. Зібравши власну Святу Силу в правій руці, він ударив їй уперед.

*Бах!*

Дві долоні зіткнулися, створивши ударну хвилю, що поширилася на всі боки. Цзянь Чен знову був відкинутий назад і пролетів крізь кілька кущів, а потім упав на землю.

–*Пкха!*

Кров бризнула з його рота, на мить утворивши маленький кривавий туман. Його обличчя стало мертвенно блідим.

Він важко підвів голову і недовірливо глянув на дівчину перед собою. Вона була не набагато старша за нього, але вже мала таку значну міць. Її сила була як мінімум на рівні Великого Святого Майстра. Цзянь Чен чудово знав свою власну силу, особливо після битви зі Святими Майстрами у лісі. Навіть вони не могли зрівнятися з ним по силі, так що дівчина навпроти нього була сильнішою за них. Зараз він був упевнений, що йому доведеться важко, якщо захоче перемогти її.

– Великий Святий Майстер!

Цзянь Чен нервово проковтнув. Подумати тільки, що дівчина навпроти нього була настільки сильною. Він просто не міг повірити в це. В Академії Каргат, де були зібрані обдаровані діти Королівства Гесун, вважалися дівчата одного з нею віку, які ще не могли закликати свою Святу Зброю.

Дівчина повільно йшла до Цзянь Чена, а її красу можна було охарактеризувати лише як божество, якому практично не було рівних у світі. Її очі були сповнені сорому й обурення, а лють знищувала весь її шарм. Вона нагородила Цзянь Чена смертельно небезпечним поглядом, ніби збиралася зробити фарш.

На ній була одягнена рожева мантія. Неозброєним оком було помітно, що одягала вона її поспіхом. Її довге волосся було перекинуто через плече і з нього стікали краплі води, падаючи на мантію. На її ногах були одягнені рожеві капці, і вона не робила жодного звуку під час ходьби. Вона повільно йшла до Цзянь Чена, тримаючи в руці блакитний меч. Помітивши колір меча, обличчя Цзянь Чена змінилося.

Він важко підвівся з землі, а його права рука тремтіла. Ця дівчина була сильна, лише один удар по руці Цзянь Чена і він постраждав від великої шкоди.

Контролюючи світлу Святу Силу у повітрі, він переконався, що дівчина не зможе помітити її ефекту. Коли справа стосувалася такого особливого атрибута, як світла Свята Сила, Цзянь Чен не хотів, щоб інші люди дізналися про неї.

– Міс, зачекайте! Це було непорозуміння, я не збирався підглядати за вами!

Цзянь Чен подумки засміявся. Сила цієї дівчини справді вразила його.

– Мовчати, мерзотник!

Гарне обличчя дівчини стало попелястим, коли вона почула Цзянь Чена. Можна було помітити, що вона не почувала себе краще. Вона зробила ще один крок, і її рожевий тапочок помчав у бік його паху.

Тіло Цзянь Чена ухилилося убік, і він уникнув цього критичного удару, але дівчина повернулася і замахнулася на нього своїм блакитним мечем.

Її меч рухався швидко і миттю з'явився поруч із фігурою Цзянь Чена. Він спробував ухилитися, але на його грудях все одно з'явилася рана, з якої фонтаном полилася кров. За кілька хвилин його новий одяг забарвився у колір крові.

Цзянь Чен навіть не встиг зрозуміти, що йому завдали рани, поки біль не сповістив його про це. Він швидко розірвав дистанцію та закликав у руку Меч Легкого Вітру. Хоч він і побачив її оголене тіло, але це було зроблено не навмисно. Цзянь Чен встиг перепросити 3 або 4 рази, але дівчина все ще хотіла його смерті.

Вона явно не збиралася відпускати Цзянь Чена, просто так і переслідувала його. Її блакитний меч містив тип Святої Сили, яка звучала як звуки хвиль, коли та завдавала ударів у його бік.

Цзянь Чен загарчав, а очі його холодно спалахнули. Попри той факт, що дівчина була сильнішою за нього, він все одно не збирався не діяти. Змахнувши рукою, Меч Легкого Вітру почав рухатися. Срібним променем він атакував горло тієї, що так жадала його смерті.

Меч уже рухався на максимальній швидкості, але сила його опонента була не настільки великою, що він боявся заблокувати її атаку. Цзянь Чен зробить все можливе заради перемоги, навіть якщо його супротивник дівчина.

Як тільки блакитний меч збирався пронизати його, Цзянь Чен зігнувся, змусивши меч противника лише подряпати його пахву. А його власний Меч Легкого Вітру вже було направлено у бік горла дівчини.

У цей момент вона запанікувала і випустила маленький скрик. Нахиливши голову, вона ухилилася від його меча, але крапельки крові все одно закапали з маленької ранки на її горлі.

Відчувши біль у шиї, в очах дівчини промайнув страх.

Помітивши це, Цзянь Чен подумки посміхнувся. Вона була сильна, але її бойовий досвід виявився мізерним, тому в цій битві вона була в невигідному становищі.

Цзянь Чен також не планував відпускати дівчину так легко. Відчуваючи різкий біль від рани, яку вона йому завдала, його меч перетворився на нечітку лінію і погнався за дівчиною.

Вона запанікувала ще сильніше, а меч Цзянь Чена пройшов крізь її тіло. Проте тіло дівчини раптово зникло з очей і з'явилося за 10 метрів від нього з незрозумілої причини. Це було схоже на магічний трюк.

Серце Цзянь Чена затремтіло, дивлячись на неї. Однак він помітив, що обличчя дівчини стало білим. Мабуть, така швидка техніка забрала багато енергії в неї.

«Чи може це бути особливою бойовою навичкою?!» – подумав він.

– Ти негідник! Як ти міг підняти руку на дівчину, живим ти точно звідси не втечеш!

Потрапивши в таке становище через людину слабше за неї, дівчина була в люті. Її блакитний меч почав яскраво світитись, а вся Свята Сила всередині неї тепер пульсувала навколо меча.

Дівчина підняла меч і прокричала:

– Перша Форма імперського Водяного Удару Дракона!

Після цих слів Свята Сила навколо її меча практично миттєво набула форми дракона та рвонула у бік Цзянь Чена.

Його обличчя змінилося в ту саму мить, коли він побачив форму дракона, що прямує з меча в його бік. У цей момент він відчув колосальний тиск, ніби на його спину поклали камінь вагою тисячу фунтів. Навіть дихати стало важко.

Зрозумівши поточну ситуацію, обличчя Цзянь Чена змінилося ще сильніше. Єдиним захистом для нього було ухилення, але наразі він не міг зробити це. Свята Сила всередині дракона була така велика, що при лобовому зіткненні завдасть йому жахливої шкоди.

– Така грізна людина. Не звинувачуй мене в тому, що трапиться слідом!

Очі Цзянь Чена небезпечно замерехтіли, а Ці знову оточило його меч. Він стартував із його руки та вистрілив у бік дівчини на величезній швидкості. Коли та побачила меч, що наближається, рана на її шиї нагадала про себе.

Обличчя дівчини побіліло від жаху. Її секретна техніка, якою вона ухилилася від удару Цзянь Чена раніше, і водяний дракон, забрали в неї багато енергії. Нині її внутрішня Свята Сила зводилася до нуля, тож вона не могла ухилитися від меча Цзянь Чена.

У розпачі вона скомандувала водяному дракону повернути назад і заблокувати шлях мечу, що наближається. Той одразу ж погнався за Мечем Легкого Вітру, розкривши свою пащу і спробувавши схопити меч.

Однак Меч Легко Вітру був швидше за дракона. Його паща змогла лише схопити повітря, а меч уже був за метр від горла дівчини.

– Обурливо! Наважитись підняти руку на юну леді!

У цей критичний момент з'явився розлючений старий, що впав з неба. Його постать постала перед дівчиною і загородила шлях мечу.

Це був старець приблизно шістдесятирічного віку з великою статурою та висотою у два метри. На ньому була одягнена біла мантія, а його волосся звисало за спину, зібране нефритовим кільцем. Його гострий погляд і білі брови створили враження проникливої ​​та різкої людини.

Побачивши Меч Легкого Вітру перед собою, старець кинув на нього зневажливий погляд. Посміхнувшись, він підняв руку і впіймав меч у польоті двома пальцями. Попри сильну Ці, меч ніяк не поранив його.

Відразу після цього він змахнув рукою на водяного дракона, що наближався, змусивши того зупинитися і розсипатися в повітрі.

– Дядько Фен, швидко допоможіть мені вбити його!

Побачивши старця, дівчина більше не мала жаху на обличчі. Навіть навпаки, вона почала розмовляти таким тоном, ніби була зганьблена Цзянь Ченом.

Старець не звернув на неї жодної уваги, а його погляд зупинився на Мечі Легкого Вітру. Він дивився на меч із подивом. Схиливши голову набік, він глянув на Цзянь Чена і спитав:

– Як тебе звуть і хто твій майстер?