Розділ 177

Розділ 177. Воля Церкви

У кафедральному соборі десь у Гермесі.

Тато так само не з'являвся перед підлеглими.

Три архієпископи знову сиділи за столом, і знову дискусію відкрив не хто інший, як архієпископ Мейн:

– Я чув, що в королівстві Вічної Зими почалися заворушення?

– Армія Суддів під проводом первосвященника Кобурна вже знається на цій проблемі, – відповів Тайфун.

– А що спричинило заворушення?

– Швидше за все це через тих покидьків, яких прийняли до лав церкви, – обурилася Хізер. – Після того, як ми обезголовили Королеву, більшість аристократів самі прибігли вступати до наших лав. Їх ми оформили у вищі церковні ешелони, щоб не наражати ваш план на небезпеку. Після цього аристократи, природно, перестали звертати будь-яку увагу на наші способи вилову відьом і на те, що варта почала мародерствувати. А ось простолюдинам це не сподобалося, і вони, звичайно ж, стали чинити опір.

– Хізер, цей план був зовсім не моїм, – роздратовано заявив Мейн. – Цей наказ було віддано найвищим понтифіком. Вчинивши так, ми зможемо завоювати контроль над королівством набагато швидше, ніж якби нам довелося зустріти опір ще й з боку аристократів. До того ж серед аристократів є безліч талановитих людей, їхнє придбання стане для нас цінним подарунком. А щодо марних аристократів... Їхні діти все одно більше ніколи не успадкують титули, так що вже в наступному поколінні жодних лордів не залишиться.

– Гаразд, якщо це був наказ найвищого понтифіка, то тоді я більше не порушуватиму це питання, – знизала плечима Хізер. – Але не забудьте, що всі ті шкідники, які ганьблять ім'я Церкви, мають бути передані мені!

Мейн глянув на архієпископа Тайфуна, який щось тихо бурмотів собі під ніс.

– Я пропоную поки що нам з ними нічого не робити. Коли ми придушимо сум'яття, тоді розсадимо аристократів під домашні арешти. Нині цим займатися небезпечно – легко можна спровокувати опір і з боку аристократів.

– Ні! – від обурення Хізер підскочила на місці. – Ми не можемо дозволити їм діяти проти фундаментальних законів Церкви! Мародерство, хай навіть і в ім'я Церкви, це злочин! І тут саме я відповідаю за покарання злочинців та підпорядкування законам!

– Але у світлі обставин, що склалися, і з метою запобігти...

– Те, що я пропоную, цілком вписується у загальну картину, – Хізер перебила архієпископа Тайфуна на півслові. – Не забувай, що коли ми завойовували королівство Вічної Зими, то робили це під маскою чесної та справедливої Церкви! Якщо ми зараз не покараємо тих покидьків, то решта жителів королівства більше не віритиме нам. Сама основа Церкви тримається на простолюдинах, а не на тих пихатих аристократах! Якщо ти продовжиш зі мною не погоджуватись, то я вирушу особисто до Папи і попрошу повноважень у нього!

– Папі більше робити нічого, ніж хвилюватися про такі дрібниці! І основа Церкви не тримається на простолюдинах, вона тримається на нашій власній могутності! – Мейн зітхнув і вирішив дати Хізер те, чого вона так хотіла, щоб вона сильно не розходилася.

– У цьому немає потреби, я особисто поїду до королівства Вічної Зими, – заявила Хізер. – Останні кілька тижнів я тут впритул займалася своїми справами, щоб швидше їх усі закінчити. Я повернуся приблизно через два-три місяці. Буде цілком логічно, що чим більше людей побачать суд над розбійниками, тим сильнішим буде виховний момент. Суд пройде у столиці королівства Вічної Зими.

– Ти у цьому впевнена? – спохмурнів Мейн. – Зараз у нас немає вільних провідників, які могли б забезпечити твою безпеку у королівстві Вічної Зими. А якщо ти зустрінеш якусь відьму – виключення? Ти ж опинишся в жахливій небезпеці!

– Невже ти думаєш, що там на кожному кроці трапляються винятки? – не погодилася з доказом Мейна Хізер. – Просто дай мені загін воїнів з армії Суддів, мені буде достатньо.

– Ну раз ти наполягаєш, – Мейн не збирався далі сперечатися з цього приводу. – У мене є ще кілька поганих новин. Армія Церкви, несподівано для нас, отримала тверду відсіч у королівстві Вольфсхарт, біля Зламаного Замку. Ми втратили близько двох десятків воїнів Армії Божественної Кари і більше сотні воїнів з Армії Суддів і так і не змогли підкорити Зламаний Замок.

– Двадцять воїнів Армії Божественної Кари? – Тайфун не міг повірити у почуте. – А хто їхній провідник?

– Белль. Але вона вже офіційно мертва.

– Провідника вбили? Здається, вони там справді на жорстку відсіч натрапили, — у Хізер розгорілася цікавість. – Втрата стільки воїнів Армії Божественної Кари, мабуть, принесла лорду О'Брайану страшний головний біль.

– Ну не можемо ж ми тільки його звинувачувати – територія Зламаного Замку досить складна. Головні ворота замку знаходяться високо в горах, причому урвища між дорогою і самими воротами більше десятка метрів. Дерев'яний міст захисники замку вже знищили у якийсь невідомий алхімічний спосіб, – сказав Мейн. – Згідно зі звітами, наші воїни приставили до стін замку дерев'яні сходи, і щойно бійці Армії стали дертися по них нагору, по них провели якусь дивну вогненну атаку. З труб, встановлених над головною брамою, полилася якась біла рідина. Незабаром після того, як нею полили наших воїнів, рідина стала димитися і спалахнула, охопивши сильним полум'ям тіла воїнів.

– Що б не намагалися воїни зробити, вони так і не змогли загасити вогонь. Він загас лише після того, як тіла були спалені повністю. Наразі наші розвідники намагаються встановити контакт із церковними підданими всередині замку. Може, нам вдасться почати атаку зсередини і зовні одночасно.

– Наважусь припустити, що собор усередині замку вже перетворився на криваву лазню, – скривилася Хізер. – Щоб здобути перемогу, ми повинні вчинити так – послати туди більше

людей. Алхіміки не зможуть швидко поповнювати запаси тієї рідини, так що рано чи пізно вона у них просто скінчиться.

– Ти говориш про нашу Армію Божественної Кари! – Тайфун розлютився настільки, що в нього затряслася борода. – Ти знаєш, як складно перетворити простого воїна на воїна Армії Божественної Кари?! Нині у нас навіть тисячі їх не набереться! Якщо ми використовуватимемо їх для того, щоб захоплювати країну, то в результаті у нас залишиться навіть менше половини! І чим ми тоді, на твою думку, захищатимемося від нападу демонічних тварин? Я вже не говорю про майбутню битву з самими Дияволами!

– Досить лаятися, – обірвав його Мейн. – Я вам ось що ще скажу, після чого перестанете сперечатися про способи нападу. На цю мить Церква потребує стільки нових воїнів для Армії Божественної Кари, скільки це взагалі можливо. Королівство Вічної Зими тепер під нашим контролем, тож тепер ми зможемо зробити деякі речі, які раніше не можна було виправдати. У минулому "насіння" для створення воїнів Армії Божественної Кари постачалося лише двічі на рік, але зараз я запросив кілька додаткових постачань. Демонічні Місяці тепер припадають і на місце весни, тому їхню тривалість ніхто точно передбачити не може. Загалом, починаючи з літа до Нового Святого міста надсилатимуться нові порції "насіння", і церемонії посвячення проводитимуться відповідно до постачання. А розбиратися з цим будеш ти, Тайфун.

– Але ж у нас недостатньо безхазяйних дітей! – старий архієпископ у задумі почухав бороду. – Зрештою, адже ніхто не горить бажанням відмовитися від своєї дитини та відправити її до Церкви.

– У такому разі знайди якийсь інший спосіб дістати дітей. Ми діяли в королівстві Вічної Зими дуже довго, тому більшість тамтешніх жителів вже є нашими послідовниками. Якщо ти не зможеш забезпечити достатньо людського ресурсу навіть з огляду на це королівство, то завоювання трьох королівств, що залишилися, займе ще більше часу. Не забувайте, що якщо під час процесу об'єднання королівств трапляться якісь заворушення, то ми повинні будемо вдатися до допомоги армій Суддів та Божественної Кари, щоб їх придушити.

– Не в тому річ, що людей не вистачає, – з усмішкою промовила Хізер. – Он, вулицями ходять полчища безпритульних, їх там так багато, як і бродячих собак. Я чула навіть, що таких дітлахів вербують у підпільні організації. Там їх навчають будь-яким огидним речам – крадіжці, контрабанді та інше.

– Раніше аристократія не переймалася тим, щоб позбутися безпритульних, і навіть допомагала їм ховатися. Але тепер, завдяки подарунку Мейна, вся аристократія вступила до лав Церкви. Ми перекрили "каналізацію", то куди ховаються миші? Нам тепер залишається тільки одне – треба буде вислати Армію Суддів, щоб та як слід почистила підпілля, тим самим ми за раз упіймаємо в наші сіті всіх дітей. Таким чином ми не тільки наберемо собі дітей, а й авторитет Церкви в очах простих людей піднімемо. А якщо ми ще й зможемо стримати таким чином тих, хто баламутить аристократію, то взагалі три справи за один захід зробимо.

"Досить витончене рішення", – подумав Мейн. – "Так, її темперамент гарячий, але коли вона зустрічається з проблемою, то найперша і приходить до правильного рішення".

Саме через її риси Мейн ігнорував випади Хізер, зрештою, пара невтішних слів була зовсім невеликою ціною за наступне за ними ідеальне розв'язання проблеми.

– Відмінно, так і вчинимо. Одним словом, нам потрібно встигнути завоювати королівство Вольфсхарт до весни. Отже, за винятком необхідних для підтримки порядку військ, ми можемо перекинути всі сили Армії Суддів назад у Гермес. У майбутні Демонічні місяці супротивник стане ще сильнішим.

Тайфун хоч і сумнівався, але все одно кивнув:

– А ще королівство Світанку вже помітило, що відбувається у сусідніх королівствах. Тамтешня аристократія агресивно налаштована проти церкви, там трапилося кілька нападів на собори, які потім спалили. Пропоную організувати тимчасову евакуацію наших послідовників. Втратити їх у цьому конфлікті буде дуже невигідно для нас.

– Ні, так не піде, вони мають чинити опір! – сказав Мейн. – Чим більше жертв ми принесемо, тим масштабнішою буде наша відплата. Смерті наших послідовників не марна трата, а розумний поступок. Ті люди вже не так сильно вірять у Церкву, як у минулому. Якщо ми зараз відступимо, то Церква здаватиметься ще слабшою.

– Ну... Я просто хотів про це сказати, от і все, – здався Тайфун. – Ну і щодо останнього королівства... Грейкасл. Ай, краще самі гляньте, – і він витяг з рукава скручений пергамент, після чого кинув його в бік Мейна.

Мейн розгорнув його і почав читати. Лист надійшов від королеви порту Чистої Води, Гарсії Вімблдон. Не минуло й кількох хвилин, як архієпископ насупився.

– Вона що, повісила священника?

– Саме. І не тільки це вона ще й пустила наших адептів на корм рибам, – заявив Тайфун. – А потім її люди повністю розібрали собор так, що від нього каменя на камені не залишилося. До того ж вона вже давно мала побачити побічні ефекти від таблеток.

Хізер прицмокнула язиком:

– А я ж казала, що це колись станеться. Навіть якби вони змогли безперебійно годувати своїх солдатів таблетками, то дуже швидко зрозуміли б, що з кожним разом ефект все слабший і слабший, і в результаті солдати гинуть через слабкість. Так, гарною ідеєю було взяти ті таблетки та використати їхню силу проти ворогів, але як тільки виявилися побічні ефекти, то королева зрозуміла наші приховані мотиви. А ще наша головна проблема в тому, якщо я правильно пам'ятаю, що тільки мала частина солдатів Гарсії приймали наші таблетки! Вона годувала пігулками варварів!

– Вона нагодувала таблетками не більше тисячі варварів, але пообіцяла, що ми заплатимо за кожного з них, – Мейн кинув листа на стіл. – Це смішно! Без допомоги Церкви вона ніколи не змогла б стати королевою порту Чистої Води! Де зараз Тімоті Вімблдон?! У нього теж є наші пігулки, то чому він не нападає?

– Зараз він грабує північ, він поїхав туди, щоби придушити опір охоронця Північних кордонів. Для початку він повинен придушити повстання, щоб згодом не виникло інших. Можливо, він хоче винищити кілька герцогів, і тільки потім знову напасти на Гарсію, – відповів Тайфун. – Але тільки я не знаю точно, чи буде новий король після захоплення півночі спочатку намагатися відвоювати ще й південь, чи вирушить завойовувати захід.