Розділ 212

Розділ 212. Караван та нова інформація

Настав другий місяць літа і, як і було заплановано, Маргарет з'явилася рівно в день, що відзначив середину літа.

Цього разу вона привезла з собою так багато кораблів, що всі вони не помістилися на пірс, і довелося пришвартовуватись поруч із берегом і чекати, доки до них не дійде черга з розвантаження.

Це наштовхнуло Роланда на думку, що міський пірс непогано було б і розширити.

Цього місяця індустріальна компанія Грейкасла, нарешті, досягла своєї початкової мети та скоротила кількість браку, що випускається, до сорока відсотків. До дня прибуття торговельного каравану вони вже встигли зібрати три парові машини. Втім, тим паровим машинам, які використовувалися в Прикордонному місті, зібрані спеціально на продаж поступалися і силою, і герметичністю, так і шумоподавленням. Вони були гучними, постійно рипіли та взагалі якістю були набагато гіршими. Втім, у порівнянні з тим, які машини випускав завод спочатку, ці були вже непоганим успіхом.

Торговий караван бухти Півмісяця, слідуючи домовленості, привіз із собою три сотні нових робітників. Роланд поселив їх в індустріальному парку трохи південніше Червоноводної річки. Він не тільки розпорядився збудувати з колод додатковий цех поряд з основною фабрикою, а й наказав Карлу звести житло для нових робітників неподалік річки. Щоб будівельники могли впоратися за місяць, на будівництво потягли величезні колоди, які згодом Ганна розрізала на потрібні шматки, дотримуючись точних вказівок Карла. Це дозволило скоротити найбільш часозатратну справу, підготовку дерева, всього лише до двох робочих днів.

Коли Карл побачив здібності Ганни, він був у захваті. Лише за шість місяців ця слабка і тиха дівчинка перетворилася на дівчину, яка, здавалося, мала залізну впевненість у собі!

А в замку Роланд організував вітальну вечерю для гостей.

Він не пропустив нагоди продемонструвати купцям білий лікер.

– Щоразу, коли ми сюди приїжджаємо, з'ясовується, що ви придумали ще щось... Так, Маргарет мені не збрехала, – реготнув Гог. – Навіть це вино таке... незвичайне. Це...?

– Білий лікер, – нагадала йому Маргарет.

– Точно, білий лікер! І ель, і вино порівняно з ним не мають ні смаку, ні міцності! – Хогг широко посміхнувся та осушив кухоль до дна. – Ваша високість. Ви маєте продати мені кілька коробок цієї штуки!

– А для мене він надто сильний. Іншими словами, фруктове вино мені більше до смаку, – посміхнулася Маргарет, і похитала головою.

Роланд теж посміхнувся:

– Ну, це вже особисті уподобання. Велика концентрація алкоголю не всім подобається. Я особисто не збираюся сильно його поширювати, але якщо вже зробив кілька, то дам усім спробувати.

У цій ері люди в основному робили та вживали тільки вино, але і міцніший алкоголь цілком міг прижитися на тутешніх ринках. Білий лікер, ром, віскі або горілка були дистильованими спиртами з високим вмістом алкоголю. А разом із цими рідинами можна було й розвинути культуру барів. Втім, зараз було ще рано замислюватися про щось таке в Прикордонному місті.

– Ваша Високість, я привезла з собою новини щодо того, про що Ви згадували в минулому листі, – почала розповідь Маргарет. – Зараз, коли Церква захопила королівство Вічної Зими, вона запровадила там безліч змін. Тепер Церква намагається подолати досить сильний опір у королівстві Вольфсхарт, тому вони нагнали до замку Зламаного Зуба безліч своїх людей. Втім, навіть із підкріпленням Церква поки що не може нічого зробити. До того ж королівство Світанку надіслало до Грейкаслу повідомлення про те, що головним завданням Церкви має бути знищення відьом. А натомість вони чомусь намагаються захопити всі чотири Королівства. Вони пропонують Грейкаслу укласти з ними співпрацю і вигнати сили Церкви з королівств і приєднатися до битви за Святе місто і Гермес.

– І як відповіла столиця? – поцікавився Роланд.

– Прем'єр-міністр Грейкасла, маркіз Уайк, миттєво відповів на це відмовою. Він навіть оголосив, що ті несуть брехню, – Маргарет знизала плечима. – Це, до речі, навело в столиці багато галасу – навіть знать поки що не може дійти до якогось однозначного висновку. Наскільки я знаю, більшість аристократів таки підтримують ідею альянсу... Зрештою, поки Церква ніяк не продемонструвала того, що має намір повернути королівству Вічної Зими суверенітет.

– А Тімоті що, нічого не сказав?

– Відповідь однозначно спровокувала Вашого брата, і тепер Тімоті швидко веде свою армію на схід, – на обличчі Маргарет чомусь прослизнула нотка зарозумілості.

– Я чув, що на сході від регіону Морського вітру знаходиться великий флот, який атакує та грабує східне узбережжя. Вони не перед чим не зупинялися – навіть деякі церкви пограбували, а ще під їхній прес потрапили кілька торговців з Фіордів.

– Зараз дуже багато людей біжить зі сходу, і особисто я вже дала притулок дуже багатьом з них, Хогг.

Потім Маргарет додала:

– Вони кажуть, що тепер грабіжники не лише грошима цікавляться. Зараз вони навіть людей захоплюють, і після того, як збирають все цінне, вони спалюють решту. Вони, здається, хочуть повністю стерти зі сходу всі сліди цивілізації. Це, між іншим, дуже серйозний удар по східній аристократії, яка нещодавно присягнула Тімоті у вірності.

За звичайних обставин новина про те, що Тімоті зараз у складній ситуації, потішила б Роланда. Але зараз він дізнався, що противник захоплює цивільних... Принц дуже засмутився.

– А ті, хто зміг втекти?

– Вам вони потрібні? – Маргарет легко усміхнулася. – Після того, як я прочитала Вашого листа, то подумала, що ви хотіли б купити багато рабів, щоб збільшити кількість робочих рук тут, у Прикордонному місті. Втім, на відміну від біженців із королівств Вічної Зими та Вольфсхарт, тутешні люди можуть не захотіти продати себе в рабство.

– Та не потрібні вони мені як раби. Якщо вони захочуть приїхати до Прикордонного міста та оселитися тут, то я зможу забезпечити їх їжею, та й зарплату за працю платитиму, – поправив торговку Роланд. Він раптом зрозумів, що до нього до рук сам прийшов дуже зручний варіант швидко збільшити населення. – Скільки там у вас людей?

– Ну, найміцніших і найсильніших біженців уже розібрала всяка знать і каравани... Утім, за межами столиці зібрано близько десятка тисяч біженців. Але більшість із них це діти та жінки.

– Ну, я все одно відправлю когось подивитися на них, – сказав Принц. – Мені доведеться мати справу зі столичною владою, якщо я захочу взяти собі біженців?

– Не доведеться, – відмахнулася Маргарет. – Вони вам навіть вдячні будуть за те, що ви відведете звідти людей. Інакше у столиці просто не вистачить на них їжі. А якщо кількість біженців збільшуватиметься, то, можливо, брак їжі викличе великі заколоти.

***

Після вечері Роланд вирушив до свого кабінету та викликав туди особистого охоронця, Тео.

Новини, принесені Маргарет, змусили Роланда усвідомити, наскільки недосконалою була його мережа розвідки. Якби він тільки дізнався про біженців раніше, то давно вже встиг би все підготувати!.. Тоді б у залученні нових людей до Прикордонного міста не було б жодних проблем. На цей час вся зовнішня інформація діставалася Роланду тільки завдяки караванам, що приходять, які з'являлися раз на місяць. Така швидкість отримання новин була просто недостатньою.

Роланд міг своєчасно отримувати новини лише про західний регіон, незважаючи навіть на те, що розмістив свою армію у фортеці Довгої Пісні. Якщо він і справді хотів повоювати за трон Грейкасла, він мав значно збільшити свою мережу шпигунів і покрити нею все королівство. Або навіть зовсім континент.

Але прямо зараз Роланд не мав достатньої кількості вірних і відданих йому людей, щоб організувати з їх допомогою надійну мережу навіть у Грейкаслі, не кажучи вже про те, щоб намагатися охопити сусідні країни. Тому почати Роланд вирішив з того, що він відправить кількох людей до столиці, щоб ті збирали там інформацію про місто та прилеглі регіони. Зовсім необов'язково було, щоб вони відстежували всі новини, але таким чином Роланд, принаймні міг би отримувати достатню для висновків кількість інформації. Довше не діяти Роланд не хотів.

Прекрасно пам'ятаючи про те, які зв'язки Тео мають зі столичними підпільними злочинцями, Роланд зробив висновок, що кращого кандидата на роль шпигуна в столиці йому не знайти.

– Ви хочете, щоб я з караваном вирушив до столиці? – Недовірливо вигукнув Тео.

– Саме так. У тебе там буде два завдання. Перше – зустрітися з біженцями зі східного регіону. Я пошлю з тобою близько сотні солдатів, щоб ті потім супроводили біженців сюди. Трохи згодом я повідомлю тобі критерії, за якими слід проводити відбір. Перед тим, як караван збереться йти.

– Так точно.

– А друге завдання: коли потік біженців зійде нанівець, ти маєш залишитись у столиці та почати збирати різну інформацію. Якщо ти маєш досвід у спілкуванні з підпільними злочинцями, то сам розумієш, як найкраще цією інформацією придбати. Далі: караван Маргарет повністю тебе забезпечуватиме. Якщо раптом тобі потрібні будуть гроші, то ходитимеш до Маргарет. На відміну від твого попереднього завдання щодо поширення чуток про відьом, цього разу в фінансах я тебе не обмежуватиму, – потім Роланд виклав на стіл один із револьверів. – Будь обережним і захищайся. Сподіваюся, що незабаром я отримаю від тебе якісь радісні звістки.